Юмжагіїн Цеденбал: відмінності між версіями

== Біографія ==

Народився в сім'ї незаможного скотаря. У [[1938]] закінчив фінансово-економічний інститут в м. [[Іркутськ]]у. У [[1939]] вступив в Монгольську народно-революційну партію (МНРП). В 1939—40 заступник, потім міністр фінансів МНР. З 1940 член ЦК МНРП і член Президії (з 1943 Політбюро) ЦК МНРП. У 1940—54 генеральний секретар ЦК МНРП і одночасно в [[1941|1941]]—[[1945|45]] заступник головнокомандуючого і начальник Політуправління [[Монгольська народно-революційна армія|Монгольської народно-революційної армії]] (МНРА), в 1945—52 заступник прем'єр-міністра МНР і (до [[1948]]) голова Держплану; у 1952—1974 голова Ради Міністрів. З [[1958]] перший секретар ЦК МНРП. З 1974 голова Президії Великого народного хуралу МНР.

Висувався на керівні посади при диктатурі [[Чойбалсан|Х. Чойбалсана]], посів посаду Генерального секретаря ЦК МНРП. Після смерті Чойбалсана в 1952 також став прем'єр-міністром. Проводив набагато м'якшу політику, при нім були звільнені з в'язниць багато жертв чойбалсанівських репресій, проте політика Чойбалсана офіційно не переглядалася. Зумів виключити з ЦК своїх основних суперників, серед яких були Дашийн Дамба (1959), Дарамин Тумур-Очир (1962), Лувсанцереґінйн Ценд (1963), а також «антипартійна група в складі, — Лоохууз, Нямбуу і Сурмааджав» (грудень 1964).

Зовнішня політика була направлена на зміцнення зв'язків з [[СРСР]], проте при цьому він чинив опір планам перетворити Монголію на одну з союзних республік. Під час політичних розбіжностей між СРСР і [[КНР]] рішуче встав на бік СРСР. Саме до цеденбалівської Монголії намагався втікти соратник Мао Цзедуна, що потрапив в опалу, Лин Бяо.

Видну роль в політичній діяльності Монголії грала і дружина Цеденбала, росіянка за походженням Анастасія Іванівна Цеденбал-Філатова, з якою Цеденбал познайомився під час партійного навчання в [[Москва|Москві]], і яка навіть входила до складу Політбюро ЦК МНРП.

[[pl:JumdżagijnJumdżaagijn Cedenbal]]