Криштоф Косинський: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sofo (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Sofo (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 15:
| причина_смерті =
| громадянство =
| національність = [[русин]]
| відомий_(відома) = керівник [[повстання Косинського]]
| рід_діяльності =
Рядок 26:
| партія =
| головував_(-ла) =
| віросповідування = [[православний]]
| рід = [[Косинські (Равич)]]
| родичі = Лев Косинський<br />Варвара Лящ
Рядок 51:
Першу половину життя Криштоф Косинський служив князям [[Острозькі|Острозьким]].
[[1586]] року через втрату родового маєтку він подався на [[Запорожжя]] козакувати. [[1590]] року, завдяки рекомендації [[гетьман великий коронний|коронного гетьмана]] [[Ян Замойський|Яна Замойського]], уряд [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] призначив Косинського полковником [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] реєстрового і дарував землі в пустині [[Рокитне|Рокитній]] і [[Ольшанка|Ольшанці]] [[Київське воєводство|Київського воєводства]]. Проте наступного року ці землі силоміць захопив білоцерківський староста [[Януш Острозький]], що отримав на володіння ними королівський привілей.
На місце Скалозуба року 1592-го обрано Гетьманом із Осавулів Генеральних заслуженого у війську Малоросійському волинського шляхтича Федора Косинського .
За Маркевичом : На место Скалозуба в 1592 году избран из Генеральных Асаулов заслуженный в войске Малороссийском Польский Шляхтич Косинский.
== Смерть Косинського за православну віру ==
6.10.1596 в Бресті відбувся Синод,за яким всі повині церкви грецького віросповідання повині були прийняти Унію .Прихильники православної віри не визнавали Унію і вважали її проти законою.Ряд відомих людей України відкрито стали на сторону православя : ректор Острозької Акедемії - Михайло Лукарій , Гедеон Балабан , князь Острозький ,барато князів та бояр . Католики вигнали православних священиків з Собору,відрізали їм бороди і оголосили віровідступниками та проголосили Унію .
Гетьман Косинський за відданість свою народу і вірі - став першою '''жертвою''' [[Берестейська унія|Унії]].Гетьман Косинський, довідавшись про запроваджувані в [[:Брест]]і новини , відразу ж зробив від себе вагомі подання, одне — до Короля та до Сенату, а друге — до Берестейського Синоду. В першому доповідав,що він як намісник Королівський та міністр правління, «що переміна у сірі та звичаях народних, що в Бресті запроваджується Духовенством без згоди народної, є перепона вельми небезпечна і до виконання незручна і що узгіднити уми людські і совість кожного є справою майже не людською, а Божою, і він не надіється утримати народ в сліпій покорі Духовенству і свавільно нововзеденим у Церкву правилам і просить уряд відвернути зло теє або дати час народові на роздум»
До зборів [[Берестейська унія|Брестcьких]] писав [[:Гетьман]] як провідник народу, «що зібране туди Руське духовенство не має від чинів нації і від народу жодного повноваження на введення в їхню віру та обряди перемін та новин, а без того не має воно влади і цими обтяжувати народ свавільними їхніми правилами та вигадками; і що се Духовенство, бувши обране в їхню службу від чинів і від народу і утримуване на їхній кошт, може всього того позбутися від тих же чинів і народу при їхньому невдоволенні; а він, Гетьман, ні за що тут не ручається і радить зборам зупинити постанови свої до загального обміркування та судження».
На Гетьманські подання , уряд і збори, зробивши йому вдавану поступку, закликали його на нараду до Бреста. Але коли вія туди прибув, то негайно був арештований і відданий під суд [[Берестейська унія|Соборища Римського]] і Руського, котрі, давши йому вину апостата, або відступника, засудили його на смерть і, замурувавши в одному кляшторі в стовп кам'яний, названий кліткою, залишили його без світла,пиття та заморили голодом. Так-то Гетьман Косинський за відданість свою до благочестя і спокою народного став першою жертвою [[Берестейська унія|Унії]]. [[:Козаки]].
Довідавшись про його ув'язнення, зібралися 7 000 козаків і вирушили до [[:Брест]]а для його визволення. Польські війська під Пяткою були вщент розбиті і розігнані; але Козаки в живих уже Косинського не застали і подали клич до всезагального повстання.
Після замордування в такий варварський спосіб Гетьмана Косинського Сигізмунд Ваза дав наказ Гетьманові Коронному зайняти " Малоросію " військами Польськими : короний гетьман ввійшов з військами на Україну , ввести у всі її міста гарнізони і заборонити найсуворіше чинам і Козакам мати елекцію на вибір Гетьмана, а Духовенству Руському, яке щойно повернулося з Собору Брестського, сприяти всіляко у навертанні церков та народу до Унії.'' ;було заборонено будувати православні храми , константинопольські священники не допускалися до України.
| |||