Чернігівський колегіум: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Fordman (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: Незважаючи на те → Попри те |
||
Рядок 84:
Судячи з пишномовних, метафоричних назв курсів, автори їх продовжували барокові традиції письменників чернігівського літературно-мистецького осередку, таких як Л. Баранович, І. Величковський, Л. Крщонович, І. Максимович, А. Стаховський. широко використовували умовно-алегоричні образи, античну міфологію, різноманітну орнаментику. Особливо характерною в цьому відношенні була поетика викладача Чернігівського колегіуму [[Йосиф Лип'яцький|Йосифа Лип'яцького]], написана під значним впливом естетики бароко. Курс прочитаний в 1735—1736 рр. Нині він зберігається у [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника|Львівській бібліотеці ім. В. Стефаника]] НАН України.
[[File:Mazepa-chernihiv-2004-08-14.jpg|thumb|<small>''Герб [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] у Чернігівському колегіумі''</small>]]
В Чернігівському колегіумі викладання російської мови, російської поезії та риторикирозпочалося у другій половині XVIII ст. за тими ж самими друкованими підручниками, що і в інших навчальних закладах: М. Смотрицького, А. Байбакова, М. Ломоносова. Латинську мову, [[Поезія|поезію]] та риторику вивчали за підручниками М. М. Бантиша-Каменського, Ф. Прокоповича, І. Бургія.
|