Східне християнство: відмінності між версіями

В кінці IV ст. [[Західна Римська імперія]] розпалася, і на її території утворився ряд варварських королівств, але на Сході продовжила своє існування [[Візантійська імперія]] зі столицею в Константинополі. Візантійські імператори неодноразово робили гоніння на монофізитів і несторіан Єгипту і Сирії. І коли в VII ст. в ці країни вторглися [[мусульманство|мусульманські]] завойовники, значна частина населення зустріла їх як визволителів. Тим часом розрив між релігійною культурою латинських і грецьких християн все більше заглиблювався. Так, західне духовенство стало розглядати церкву як соціальну інституцію, повністю незалежну від держави, в результаті чого з часом [[Папа Римський|Папи Римські]] взяли на себе ряд повноважень колишніх імперських властей, на Сході ж — незважаючи напопри те, що Константинопольські патріархи носили титул «вселенських патріархів», — важливість ролі візантійського імператора як видимого глави церкви постійно зростала. [[Костянтин Великий|Костянтина Великого]], першого християнського імператора, називали «рівноапостольним».