Оброблення металу тиском: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Shkod (обговорення | внесок) |
||
Рядок 10:
Не всі метали однаково пластичні і в різній мірі піддаються обробленню тиском. Такі метали як [[мідь]], [[алюміній]], [[свинець]], [[титан (хімічний елемент)|титан]]у мають добру пластичність, а, отже, легко піддаються обробці тиском. [[Сталь]] пластична у меншій мірі, і тому, щоб підвищити її пластичність і полегшити обробку тиском, застосовують нагрівання.
Холодне деформування відбувається за температур, нижчих від температури рекристалізації, тому воно супроводжується видовження зерен, збільшенням насичення дефектів, що підвищує [[міцність]], [[пружність]] та [[твердість]] металу (явище [[наклеп (металознавство)|наклепу]]). Холодне деформування сприяє підвищенню якості поверхні та міцності металу. Наклеп металу не завжди є корисним, бо твердий і міцний метал важко піддається [[обробка матеріалів різанням|обробці різанням]]. Для полегшення подальшої обробки металу наклеп усувають шляхом [[відпалювання]]. В результаті відпалювання міцність і твердість поверхневого шару металу знижується, що важливо для подальшої обробки металу.
Гаряча обробка металів тиском має ряд позитивних якостей: складові частини металу розподіляються рівномірніше, ніж до обробки; зменшуються розміри зерен, що призводить до поліпшення механічних властивостей; метал стає щільнішим. Сталь, оброблена тиском, має волокнисту будову. Механічні властивості такої сталі вздовж волокон кращі, ніж властивості сталі упоперек волокон. Це пояснюється тим, що при обробці тиском волокна перерозподіляються відповідно до форми деталі.
| |||