Григоріопольський район: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.2+) (робот додав: tr:Grigoriopol rayonu |
Іванко1 (обговорення | внесок) стильові правлення |
||
Рядок 18:
== Історія ==
З давніх часів територію району населяли різні племена та народності - від костобоків, готів, вестготів, карпів, тирагетів, котрі осідали тут на кілька століть до кочових племен гунів, скіфів, половців котрі проходили
А вже з VII століття в ці райони з Придністров'я та лісистого Полісся почали заселятися слов'янські племена [[тиверці|тиверців]] та [[уличі|уличів]], вони досить успішно асимілювали рештки попередніх поселенців, яких доволі сильно гнобили [[тюркські]] племена печенігів та половців. Підтвердженням про успішний етнічний розвіток [[слов'янські племена|слов'янських племен]] в краю стали розкопки та найдені [[поселення]] в Буторі, Токмазеї, Красногірці. Племена тиверців та уличів більше 8 століть панували на цих землях - розширились територіально аж в пониззя [[Дунай|Дунаю]] та на ділянці від [[Південний Буг|Бугу]] - Дністра по річці [[Прут]]. Завдяки успішному входженню в племінний союз Київської Русі вони отримали можливість спокійно розвивати свої [[ремесла]] та господарства майже не відчуваючи половецької небезпеки. А вже в часи ослаблення Києва ці племена входять до складу [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]] (згодом королівства). Але нова історична епоха - пов'язана з [[монголо-татари|монголо-татарськими]] походами та їх розселенням, привело до неминучих наслідків - ослаблена та знекровлена [[Київська Русь]] не могла більше контролювати свої прикордоннірайони. Тому населення цих країв, яке залишилося після набігів, полишало насиджені місця і подалося в гірську та лісисту місцевості [[Поділля]] чи [[Карпати]], або ж подавалися до більших поселень-городищ і визнавали над собою протекторат [[кочових народи|кочових народів]].
Такі їх митарства тривали близько 2 століть, частина з цих племен асимілювалася з полісянами або древлянами, інша частина поєдналася з молдавськими племенами [[Підкарпаття]] та татарсько-половецькими прибульцями які вирішили залишитися на цих територіях. Допоки відбувався процес поєднання культур кочового народу з осілими племенами зы Сходу почалися нові етнічні розселення - племена молдаван та колишніх даків були потиснути з територій осілості в серединному Дунаї нащадками [[гуни|гунів]]. Вони протягом століть потроху асимілювали рештки тиверців та уличів в пониззі рік Молдова, Прут і не відчувши жодних серйозних притискань монголо-татар, які не вибирали цих шляхів, і в часи ослаблення татарського впливу - повернулися на малозаселені, частково винищені татарами, землі теперішньої [[Бессарабія|Бессарабії]]. Цьому ще й сприяли успішні позиції їх вождів в переговорах з [[Османська імперія|Османською імперією]] визнання васальності, тому при прихильному ставленні оттоманців молдавске населення поширилося
З [[XV століття]] ріка Дністер стала на віки природнім кордоном розселення молдавського племені - по праву сторону, по ліву сторону залишилися поселення руські - українські. А ще в пониззі Дністра, на межі зі степовою зоною, де ці поселення з обох боків були рідкуваті (слабозаселені), та межа не буа настільки охороняєма - це дозволяло частині молдаван та українців, які тікали від своїх власників, поселятися
Саме в цей період на території району до українських поселень [[Бичок (Григоріопольський район)|Бичок]], [[Мочарівка]], [[Ташлик (Григоріопільський район)|Ташлик]], [[Бутор]], [[Шипка]] долучаються молдавські поселення з [[XVI-XVIIIстоліття]] [[Спея]], Тея, [[Малаєшти]], Далакеу (козацька стоянка - Далеко). А вже з середини 1700 років царська [[Росія]] для укріплення своїх кордонів дозволила розселення по півдню Малоросії (Таврійська та Херсонська губернії) інших народностей - сербів, болгар, вірмен, греків та євреїв, які піддалися в цей період страшним утискам в Оттоманській імперії та німецьким колоністам які зазнавали релігійних утисків у себе на батьківщині і мали бажання розпочати нове життя на нових землях. Саме тоді на теренах району виникли поселення вірмен - [[Григоріополь]], німців колоністів - [[Глинне]], [[Карманово]], а також анклави єврейських поселенців в Григоріополіабои болгар в Шипці.
| |||