Вікіпедія

Трудова міграція в Україні: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
! повністю переписана стаття
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Трудова́ мігра́ція в Украї́ні'''  — пересування особи з метою тимчасового працевлаштування, що супроводжується перетинанням [[державний кордон|державного кордону]] (зовнішня [[трудова міграція|трудова міграція]]) або меж [[Адміністративний поділ України|адміністративно-територіальних одиниць]] [[Україна|України]] (внутрішня трудова міграція).
 
За даними представництва [[ООН]] в Україні, кожен п’ятий українець є потенційним мігрантом і хотів би виїхати з населеного пункту, в якому живе. При цьому з тих, хто вирішив їхати, близько 15% зробили свій вибір на користь іншої місцевості в Україні і лише 5% мають намір виїхати за межі держави. <ref>[http://www.radiosvoboda.org/archive/news/20091005/630/630.html?id=1843690 Радіо Свобода онлайн — всі новини дня в Україні і світі]</ref>
Рядок 21:
'''Загальні риси'''
* концентрація робочої сили у великих містах й економічних центрах;
* міграції відбуваються між регіонами, областями, населеними пунктами за класичними схемами місто &nbsp;— місто, село &nbsp;— місто, село &nbsp;— село і т. &nbsp;ін., при чому найчастіше до більших за розмірами населених пунктів; міграції типу місто &nbsp;— село, тобто до менших населених пунктів, майже не спостерігаються;
* більш розповсюджена внутрішня трудова міграція жителів сільських населених пунктів;
* зменшення розмірів сезонної міграції. У середині [[1990-ті|1990-х]] сезонна міграція була поширена майже по всій Україні, оскільки, багато людей з міста майже кожного літа їздили в колгоспи на різні сільськогосподарські чи будівельні роботи, збори врожаю. Найчастіше, така міграція відбувалася із західних областей у східні та південні. У [[Херсонська область|Херсонській]], [[Одеська область|Одеській]], [[Миколаївська область|Миколаївській]], [[Запорізька область|Запорізькій]] областях збирали врожай пшениці, помідорів, цибулі, винограду ([[АРК|Крим]]), їздили обробляти буряки у [[Вінницька область|Вінницьку]], [[Хмельницька область|Хмельницьку]] тощо. Зі спадом виробництва, наприклад, цукру, зменшились і сезонні міграції;
* збільшення обсягів маятникової міграції та збільшення радіусу притягання великих міст. На сучасному етапі в межах України виділяють три райони притягання інтенсивних маятникових міграцій: [[Донецько-Макіївська агломерація]], [[Київська агломерація]], а також міста областей західного регіону України &nbsp;— [[Закарпатська область|Закарпатської]], [[Львівська область|Львівської]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської]] і [[Чернівецька область|Чернівецької області]] (головною причиною розвитку інтенсивний маятникових міграцій у названому регіоні є висока густота сільських і міських поселень та сприятлива вікова структура);
* збільшення соціальної мобільності населення, включення у міграційні процеси різних вікових, професійних груп населення.
 
Рядок 54:
У цілому по Україні в [[2011]] році мігрували 139,5 осіб на кожні 10 тисяч наявного населення. У порівнянні з [[2010]] роком (142 особи) цей показник зменшився.
 
Для більшості регіонів України характерна від’ємна внутрішня міграція. Так, у [[2011]] році позитивний приріст внутрішньої міграції спостерігався лише в 7 областях: [[Київська область|Київській]] (4,4 ‰4‰), [[АР Крим]] (0,7 ‰7‰), [[Одеська область|Одеській]] (0,6‰), [[Чернівецька область|Чернівецькій]] (0,6 ‰6‰), [[Волинська область|Волинській]] (0,5 ‰5‰), [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській]] (0,2 ‰2‰), [[Харківська область|Харківській]] (0,1‰), а також містах [[Київ|Києві]] (2,9 ‰9‰) і [[Севастополь|Севастополі]] (2,5 ‰5‰). У порівнянні з [[2010]] роком ситуація майже не змінилась, але в порівнянні з, наприклад, [[2007]]-им видно відмінності: цей список покинула [[Дніпропетровська область]], а приріст у [[Київ]] та [[Севастополь]] зменшились (для Києва &nbsp;— у 2,5 рази).
 
Для таких індустріально-розвинених областей, як [[Донецька область|Донецька]], [[Запорізька область|Запорізька]] та [[Луганська область|Луганська]], де рівень зайнятості та заробітної плати є відносно високим порівняно з середніми показниками по країні, також характерна від’ємна внутрішня міграція (попри одні з найвищих рівнів притоку мігрантів), що свідчить про певну соціальну нестійкість у даних регіонах.
 
Для регіонів з несприятливою ситуацією на ринках праці, віддалених від [[Київська область|Київської області]] та м. &nbsp;[[Київ|Києва]], але близько розташованих від кордону й країн, що є значно розвиненішими за Україну, властивою є тенденція до переміщення робочої сили за кордон у формі як легальної, так і нелегальної трудової міграції.
 
Стійке зростання чисельності населення демонструє лише м. &nbsp;[[Київ]], а також [[Київська область]], що пояснюється збільшенням радіусу маятникових трудових міграцій до Києва (що, у свою чергу, може пояснюватись безумовним престижем столиці, але надзвичайно високими цінами на оренду житла в місті). Поряд з високим рівнем зайнятості та заробітної плати коефіцієнт приросту населення за рахунок міграції у Києва та Київської області є найвищим по Україні. Невипадково частка населення у працездатному віці в Києві є також найвищою серед регіонів і становить 66,4%, тоді, як у цілому в Україні вона дорівнює 60,6%. Отже, Київ відіграє роль специфічного соціально-економічного ядра, який притягує до себе робочу силу з решти менш розвинених регіонів України.
 
== Зовнішня міграція ==
Рядок 68:
==== Особливості ====
 
За результатами дослідження, проведеного експертами європейської комісії «Caritas International» на [[2011]] рік ~4,5 &nbsp;млн трудових мігрантів з України перебувають за кордоном, з яких 1,7 мільйона&nbsp;млн — у країнах ЄС.<ref>[http://ukrslovo.org.ua/ukrayina/suspilstvo/trudova-migratsiya-ukrayintsiv-za-kordon-i-rol-migratsijnogo-kapitalu.html Трудова міграція українців за кордон і роль міграційного капіталу — Українське Слово]</ref> За іншими оцінками, ця цифра коливається від 2 до 7 &nbsp;млн. <ref>[http://dt.ua/SOCIETY/mertvi_dushi_trudovih_migrantiv_chi_spravdi_za_kordonom_pratsyue_pyat_milyoniv_ukrayintsiv-43609.html «Мертві душі» трудових мігрантів. Чи справді за кордоном працює п’ять мільйонів українців? — Газета — Дзеркало тижня. Україна]</ref>
 
Чинники, що спричиняють міграції, є зовнішніми та внутрішніми.<br/>
Рядок 89:
'''Ієрархія мотивів''', які зумовлюють поїздки за кордон:
# заробіток задля поліпшення житлових умов (купівлі квартири чи побудова будинку), придбання машини або інших дорогих товарів тривалого вжитку;
# заробіток задля задоволення поточних життєвих потреб &nbsp;— харчування, придбання необхідних товарів повсякденного вжитку (одягу тощо);
# накопичення коштів для оплати навчання дітей у вищих навчальних закладах;
# накопичення стартового капіталу для створення власного бізнесу або розвитку своєї справи;
# мотиви нематеріального характеру (побачити світ, здобути певні трудові навички, поліпшити знання мови тощо).
 
'''Тривалість перебування''' більшості мігрантів за кордоном істотно зросла. Якщо в середині [[1990-ті|90-х]] років однозначно переважали кількаденні виїзди (т. &nbsp;зв. «човники»), а більше місяця тривали не більше 20% поїздок, то тепер найбільш поширеними виявилися поїздки терміном від 1 до 6 місяців (~ 1/2 від загальної кількості поїздок). На такий термін виїжджають здебільшого до [[Росія|Росії]], [[Польща|Польщі]], [[Німеччина|Німеччини]]. Кожна п'ята поїздка, спрямована переважно до [[Італія|Італії]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Португалія|Португалії]], тривала ще довше &nbsp;— у середньому 1,5 — 25—2 роки.
 
У '''структурі''' трудової міграції громадян України ''за ступенем легальності'' можна виділити чотири рівні:
• Офіційна трудова міграція &nbsp;— фіксується офіційною статистикою, оскільки громадяни для перетину кордону зазначають трудову діяльність як мету виїзду і є легальними трудовими мігрантами в приймаючих країнах.
• Неофіційна легальна міграція &nbsp;— не може бути відстежена статистикою, оскільки поїздки за кордон відбуваються з декларованою метою туризму, відвідування родичів тощо, з подальшим працевлаштуванням та реєстрацією в країні-реципієнті; учасники таких поїздок стають цілком легальними трудовими мігрантами в країнах-реципієнтах.
• Успішна нелегальна міграція &nbsp;— поїздки за кордон, пов'язані з незареєстрованою зайнятістю видами діяльності, дозволеними законодавством відповідних країн.
• Міграція жертв злочинних угруповань &nbsp;— торгівля людьми та інші випадки перебування громадян України в нелюдських умовах або зайнятість протиправною діяльністю за кордоном не з власної волі.
 
Основними '''сферами''', де зайняті працівники-мігранти є:
Рядок 106:
• сільське господарство (збирання врожаю; як чоловіки так і жінки),
• домашнє господарство (прибирання домівки, готування їжі, доглядання дітей та немічних людей похилого віку; переважно жінки),
• сфера торгівлі та сервісу (у т.&nbsp;ч. &nbsp;— готельний бізнес).
 
З початку [[1990-ті|90-х]] розширилося охоплення трудовою міграцію населення України. Якщо першими до неї включилися мешканці столиці, великих міст, де люди були більш інформованими і мобільними, існували зв'язки із зарубіжними країнами, поступово все активнішими ставали жителі різних за величиною поселень. Так, за даними загальнонаціонального соціологічного моніторингу, на сьогодні в потоках тимчасової трудової міграції за кордон найбільш широко представлено населення малих міст (33% виявлених домогосподарств мігрантів) та сільської місцевості (28%).
 
'''Канали''' трудової міграції українських громадян ([[Лібанова Елла Марленівна|Е. &nbsp;М. &nbsp;Лібанова]] та &nbsp;ін.):
* самостійний пошук місця роботи (передусім у державах, з якими Україна не має візового режиму);
* використання туристичних агенцій, через які громадяни України легально як туристи потрапляють до країн, з якими Україна має візовий режим, і нелегально працюють на їх території;
Рядок 117:
 
Виділяють 3 '''хвилі''' зовнішніх трудових міграцій з України у 2-й половині 20 століття:
# До [[1990-ті|1990-х]] років &nbsp;— малочисельні зовнішні трудові міграції, від'їжджала культурна та інтелектуальна еліта.
# [[1990]]-[[1995]] роки &nbsp;— відтік трудових ресурсів за кордон більш чисельний (кваліфіковані і досвідчені фахівці), розширюється географія виїзду.
# Починаючи з [[1995]] року виїзд за кордон стає масовим (різна кваліфікація працівників).
 
Рядок 130:
==== Географія ====
 
Дані офіційної статистики не відображають дійсні масштаби трудової міграції за кордон. Українців щороку за кордоном працює від 1 до 3 &nbsp;млн. осіб, за іншими даними від 2 до 7 &nbsp;млн. осіб. Найбільше українців-мігрантів працює в [[Росія|Росії]] (від 100 &nbsp;тис. осіб до 1 &nbsp;млн.). За даними [[Уповноважений Верховної Ради України з прав людини|Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини]] (2004 &nbsp;р.), у [[Польща|Польщі]] кожного року працює майже 300 &nbsp;тис. осіб, [[Чехія|Чехії]] &nbsp;— 200 &nbsp;тис., [[Португалія|Португалії]] &nbsp;— 150 &nbsp;тис., [[Іспанія|Іспанії]] і [[Італія|Італії]] &nbsp;— по 100 &nbsp;тис., [[Греція|Греції]] &nbsp;— 50 &nbsp;тис., менше &nbsp;— у [[Туреччина|Туреччині]], [[Ізраїль|Ізраїлі]], країнах [[Північна Європа|Північної Європи]], [[Прибалтика|Прибалтики]], [[Близький Схід|Близького Сходу]].
 
Із західного регіону України ([[Рівненська область|Рівненська]], [[Волинська область|Волинська]], [[Львівська область|Львівська]], [[Закарпатська область|Закарпатська]], [[Чернівецька область|Чернівецька]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]], [[Тернопільська область|Тернопільська]] області) за даними [[2005]] &nbsp;р. 35% трудових мігрантів їдуть в [[Італія|Італію]], 20% &nbsp;— в [[Росія|Росію]], 19% &nbsp;— в [[Іспанія|Іспанію]]; з центрального регіону ([[Хмельницька область|Хмельницька]], [[Вінницька область|Вінницька]], [[Кіровоградська область|Кіровоградська]], [[Черкаська область|Черкаська]], [[Київська область|Київська]], [[Чернігівська область|Чернігівська]], [[Житомирська область|Житомирська]], [[Полтавська область|Полтавська]], [[Сумська область|Сумська]] області ) 45% &nbsp;— в Росію, 27% &nbsp;— в Італію; з південно-східного регіону ([[Одеська область|Одеська]], [[Миколаївська область|Миколаївська]], [[Херсонська область|Херсонська]], [[Запорізька область|Запорізька]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]], [[Донецька область|Донецька]], [[Луганська область|Луганська]], [[Харківська область|Харківська]], [[Автономна Республіка Крим]]) 53% &nbsp;— в Росію, 11% &nbsp;— в Італію.
У західному регіоні деклароване бажання до праці за кордоном висловили 37% респондентів, 22% &nbsp;— у центральному регіоні і 24% &nbsp;— у південно-східному (дані 2005 &nbsp;р.).
 
==== Наслідки ====
Рядок 169:
==== Географія ====
 
В Україні працевлаштовуються громадяни з [[Росія|Росії]], [[Молдова|Молдови]], [[Китай|Китаю]], [[В'єтнам]]у, [[Туреччина|Туреччини]] переважно у сфері торгівлі, послуг тощо, в той час як українці за кордоном &nbsp;— у промисловості, будівництві, сільському господарстві.<ref>Козик В.В., Пайкова Л.А., Даниленко Н.Б., Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. &nbsp;— 406 &nbsp;с.</ref>
 
==== Наслідки ====
Рядок 201:
== Джерела ==
* [http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/20-human-geography-ukraine-world/268-ref22041102 Зовнішні трудові міграції з України | географ.ком.уа]
* [http://www.studyport.net/lib/elementarnij-kurs-migracijnogo-prava-ukrajini%20 ''Чехович С. Б.'' Елементарний курс міграційного права України: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.]: МАУП, 2004.&nbsp;— 216 &nbsp;с.
* ''Дронь Є.В., Заньковська В.Г.'' Трудова міграція в Україні: тенденції та наслідки – ПВНЗ «Буковинський університет». Збірник наукових праць «Економічні науки» Випуск 6, 2010 р. {{ISSN: |2219-5378}}
* Концепція державної міграційної політики, схвалено Указом Президента України від 30 травня 2011 року N 622/2011
* ''Ольшевська І. П.'' Регіональний вимір формування трудового потенціалу України. — Стратегія економічного розвитку України, вип. &nbsp;24—25 &nbsp;(2009), с. &nbsp;145-147
* [http://www.dcz.gov.ua/pol/control/publish/article;jsessionid=446F03BBCFD3048E5F4D0F8F5CFFEB57?art_id=7047 ''Пальонна Т.'' Проблеми та шляхи врегулювання внутрішньої трудової міграції | Полтавський обласний центр зайнятості]
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Трудова_міграція_в_Україні