Китайці: відмінності між версіями

| popplace= {{CHN}}: 1,207,541,842 <ref>[https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/ch.html#People]</ref><br /> {{HKG}}: 6,593,410<ref>[https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/hk.html#People]</ref><br /> {{MAC}}: 433,641<ref>[https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/mc.html#People]</ref><br /> {{TWN}}: 22,575,365 <ref>[https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/tw.html#People]</ref><br />{{SGP}}: 2,684,936 <ref>[http://www.singstat.gov.sg/keystats/annual/ghs/r1/t1.pdf]</ref>

'''Кита́йці''' або '''ханьці''' ({{lang-zh|汉族/漢族}}, ''хань-цзу''; {{lang-zh|汉人/漢人}}, ''хань-жень'') – — [[Східна Азія|східноазійський]] [[народ]], основний етнос [[Китай|Китаю]], [[титульна нація]] [[Китайська Народна Республіка|Китайської Народної Республіці]] (91,6 % її населення) і [[Республіка Китай|Республіки Китай]]. Самоназва  — '''хань'''. Кількість  — понад 1,5  млрд. Розмовляють [[китайська мова|китайською мовою]], яка має велику кількість діалектів. Має численну діаспору.

# [[Китайська народна республіка#Населення|Китайці]]&nbsp;— населення держави [[КНР|Китай]], яке за [[Етнос|етнічним]] і [[релігія|релігійним]] складом є доволі різнорідним. Попри те що, 9/10 населення країни складають [[китайці]] (''ханьці''), деякі з народів Китаю (офіційно&nbsp;— етнічні меншини) є доволі чисельними (скажімо [[Чжуани|чжуанів]] понад 15  млн. чол., [[Дунгани|дунганів (''хуей'')]]&nbsp;— 8  млн. чол., [[Уйгури|уйгурів]] бл. 7  млн. чол., [[ізцу]]&nbsp;— понад 6  млн. чол. і  т. д.), вони проживають на своїх етнічних землях компактно, як правило у напівнаціональних [[автономія]]х ([[Сіньцзян-Уйгурський автономний район|Сіньцзян-Уйгурський]], [[Гуансі-Чжуанський автономний район|Гуансі-Чжуанський]] та інші автономні райони), і мають високі рівні [[Національна ідентичність|національної ідентичності]], давні історичні традиції, самобутні культури&nbsp;— крім власних мов часто також власні [[писемність|писемності]] і тривалі літературні традиції. До таких етній, в першу чергу, слід вінести [[тибетці]]в (основне населення [[анексія|анексованого]] в 1950-х рр. Китаєм [[Тибет]]у), ряд [[Тюркські народи|тюркських народів]] північного заходу Китаю, зокрема, [[Уйгури|уйгурів]], деякі тунгусо-манчжурські і монгольські народи півночі і північного сходу Китаю (монголи [[Внутрішня Монголія|Внутрішньої Монголії]], [[маньчжури]] тощо). Значну національну свідомість і відчуття окремішності мають також народи, які колись мали, мають (в т.ч.тому числі і віднедавна) або борються за державне самовизначення&nbsp;— крім названих тибетців, також [[корейці]] на крайньому північному сході Китаю; [[узбеки]], [[казахи]], [[киргизи]] на північному заході держави тощо. Саме вище названі народи на [[Еміграція|еміграції]] найчастіше творять окремі національні общини, чітко вирізняючи себе від китайців, і таким чином сприймаються від них окремо в світі, на відміну від більшості народів Південного і Південно-Східного Китаю, як близьких етнічно і мовно до ханьців сино-тибетських народів, так і паратайців ([[чжуани]], [[таї]], [[буї]]), що в історичному і культурному плані мають давні зв'язки з народами [[Індокитай|Індокитаю]].