Оказіоналізм (філологія): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 21:
Фразеологічною контамінацією ( від. лат. contaminatio – змішування) це схрещування в одному виразі двох чи кількох фразеологізмів. Письменник залучає контамінацію у тих випадках, коли фразеологічні джерела, які приваблюють його влучністю та образністю, не задовольняють традиційністю, узвичаєністю вживання або не відповідають цілям мовної економії.<br />
Дієслівні фразеологізми головним чином виникають при заміні одного з компонентів загальновживаного дієслівного фразеологізму іншим, ще не усталеним у цьому виразі словом: на основі фразеологізму ловити ґав (у зн. ”бути неуважним”) формується новотвір ловити горобців. Створений таким чином варіант залишається близьким за своїм значенням до фразеологічного звороту.<br />
На основі фразеологічного натяку утворюється ряд оказіоналізмів, які мають такі набільш регулярні типи значеннєвих відтінків:
*Підсилення ознаки – сиво-сива давнина (ВЗР: 14). Тут набуває здатності окремого відтворення фразеологізм сива давнина.
*Найвищий ступінь вияву ознаки – з найдавніших-давнин (Д: 220). Цю своєрідну форму фразеологічного звороту письменник добирає на противагу загальновживаній в українській мові з давніх-давен.
*Актуалізація синонімічних конотацій – пустоголово воювати (ТМ: 194). Створений таким чином варіант залишається близьким за своїм значенням до фразеологічного звороту порожня голова. Тут можливі також мотивації іншим, близьким за значенням фразеологізмом вітер у голові. Пор. у контексті: – У тебе вітер в голові, а моя голова має на все свою теорію. На війні ти давно? – З першого дня. – А толку ніякого. Дурне діло – отак пустоголово воювати.
*Абстрагування значення – тудисюдність (Д: 106). Моделлю для цієї трансформації послужив фразеологізм туди й сюди, який також увійшов у контекст, пор.: Їх носило по торгу туди й сюди, хрест-навхрест, і в свавільній тудисюдності кружляло так, що несила було розібрати.
*Характеризувальний відтінок – справоздавці (ЯБ: 11). Фразеологізм здавати собі справу, який послужив основою для трансформації, не має такої виразної пейоративної конотації, як оказіоналізм. Пор. у контексті: Мене нищили в своїх писаннях усі справоздавці мого часу.
*Виділення ознаки слова на тлі фразеологічно зумовленого значення – лизозади (Д: 536). Форма лизозади виникла на базі дієслівного фразеологічного звороту лизати руки (ноги, п’яти) або лизати халяви. Пор. у контексті: Князь повинен усе життя крутитися поміж отакими лизогубами й лизозадами, як ото їдуть за ним.
*Метафоричне перенесення значення, напр.: …аж схитнувся наперед туди, звідки насмішкувато видивлялася на нього чорними пустими очодолами крейдяно-бліда коняча голова і шкірила зуби, мов сама смерть (Д: 46). Пор.: фраз. білий, як крейда → вільне словосполучення блідий, як крейда → оказ. крейдяно-бліда.
*Конотація урочистості: Замикали похід бранців таємничо-загрозливі люди (Д: 305). Тут оказіоналізм таємничо-загрозливі містить натяк на усталений вираз таїти в собі загрозу.
<br />
'''III. Aктуалізація іншомовних елементів, а також елементів нелітературного просторіччя, територіальних діалектів, професійних і соціальних жаргонів тощо.'''<br />
Ремініценсії - навмисне повторений чужий мовний елемент у новому контексті (нерідко і в новій зовнішній формі складного слова, який несе додаткове семантико-стилістичне та ідейне навантаження, і стає основою поетичного ефекту. Такі утворення породжують експресію іронії та зневаги, яка, з одного боку, пов’язується з семантикою та дериваційною структурою окремих компонентів складного слова, а з іншого – із загальною семантикою чужого словесного образу.<br />
Наприклад: Іліада – поема про Іліон (Трою), Жмакіада – поема про “районного уповноваженого товариша Жмака”; епопея – художній твір, у якому широко й різнобічно зображено великі історичні події, козоепопея – “невеликий за обсягом розділ роману, в якому поставлено проблему “героїчного громадянина, що їхав три доби в вагоні з голодними козами”.<br />
Поодинокі утворення з трьох і більше основ відзначаються яскраво вираженою нарочитістю та винятковою експресивністю й поза межами контексту, напр.: готично-мінаретно-степова, сирумукимасла, інститут Проектокоровомолокофермодоїння тощо. У таких випадках оказіональність надскладних слів спирається водночас і на зовнішню, і на внутрішню форму цих утворень. Це буває тоді, коли: <br />
*Складники композита неоднакові за стильовою приналежністю, тобто утворюють внутрішній різностильовий контраст: – Ти хотів у корпусну артилерію, а потрапив у протитанкову. Як наш Козак: їхав у берегову, а опинився в сухопутно-смертоубийственній (НО: 308); Хіба ж не розповідають, що в науково-дослідному інституті Проектокоровомолокофермодоїння вже спроектовано ферму майбутнього, яка їстиме тільки концентровані корми і даватиме тільки концентровану продукцію (ВЗР: 270); абстрактно-безглуздо-філософський висновок (ПЗТ: 468).
*Складники композита утворюють внутрішній семантичний контраст, який ґрунтується на соціальній градації об’єкта називання: Ось тут він піднявся над єфрейторсько-унтер-офіцерським світоглядом, над віками! (НО: 272); …і з цими студентко-викладачко-доцентами квапимося на побачення (ЗПВ: 227).
*Трикомпонентні утворення, які формуються на основі загальномовних двокомпонентних складних слів, логічно співвідносних із третім компонентом, пор.: кам’яновугільний басейн → кам’яновугільно-залізничний дух (Ю: 23); висока зарплата → високозарплатне становище (ЗПВ: 38). Їх оригінальний і разом з тим прозорий зміст точно розрахований на естетичну свідомість людей даної історичної епохи.
== Література ==
| |||