Користувач:Blast furnace chip worker/Майстерня Злочини російського царату: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 95:
Після [[Азовські походи 1695—1696|азовсько-дніпровських походів]] 1695 - 1696 років і здобуття Азова, Тавані, Кизикерменя, Шагинкерменя царський уряд вжив ряд заходів щодо зміцнення своїх позицій у Причорномор'ї. Крім зміцнення обороноздатності Азова, у 1698 р. при Таганрозькій бухті заклали Троїцьку фортецю (нині м. Таганрог), а для прикриття її з боку суші від Міуського лиману до Черепахінського мису насипали вал і викопали рів, які закінчувалися Павлівським (на заході) та Черепахінським (на сході) редутами.
==== Спроби запорожців протистояти зазіханням царату ====
==== Політичний наступ ==== ▼
З приходом [[Петро І|Петра І]] посилилися процеси нищення в Україні всього українського. Не визнавалося російською владою й особливого стану за запорожцями й вважав Запоріжжя звичайною російською провінцією. ▼
Край запорожців був підпорядкований "малоросійському" гетьману, залежному від царя, а кошовому отаману запорожців "повелівалося" по всіх військових справах радитися з гетьманом "і бути у нього у всілякому послушанні". Будівництво фортець і безумовне підкорення кошового гетьманові дуже стурбувало й обурило запорожців. ▼
Запорожці не вірили ніяким поясненням, вони бачили , що Москва, підпорядковуючи їх гетьманові і захоплюючи у їхніх землях важливі у стратегічному відношенні пункти, забирає у свої руки Запоріжжя й користується ним як родовою своєю провінцією. Запорожці обурилися. На загальній військові раді, скликаній для обговорення свого становища, вирішено було звернутися до польського короля зі скаргою на порушення Росією прав і вольностей козачих. З цією метою кошовий отаман Гусак відправив у Варшаву послів Прокопа Лазуку й Антона Кислянського з 80 членами рядового товариства і грамоту, в якій говорилося, що московський уряд має намір витіснити запорожців з їхніх земель, знищити саме ім’я козаків і перетворити народ козацький у вічних рабів. Посольство не мало успіху, однак через шпіонів московського резидента у Варшаві стало відомим у Москві. Московський уряд протестував проти порушення поляками договору прийманням послів у 1691 році.
Рядок 109 ⟶ 104:
==== Кам'янозатонська фортеця ====
У 1701 р., після зруйнування московськими військами за умовами [[Константинопольський мирний договір (1700)|Константинопольского договору]] укріплень на кордоні з Запорозькою Січчю, царська армія під керівництвом князя Кольцова-Мосальського біля р. [[Білозерка|Білозерки]], в урочищі Кам'яний Затон, напроти Микитинського Рогу, заклала нове місто. В ньому, фактично напроти Січі, розмістили російський гарнізон [14, 224]. Це викликало велике незадоволення на Запорожжі. Зведення Кам'янозатонської фортеці запорожці розцінили як чергову спробу московського уряду встановити постійний контроль за їх діями.
▲==== Політичний наступ ====
▲З приходом [[Петро І|Петра І]] посилилися процеси нищення в Україні всього українського. Не визнавалося російською владою й особливого стану за запорожцями й вважав Запоріжжя звичайною російською провінцією.
▲Край запорожців був підпорядкований "малоросійському" гетьману, залежному від царя, а кошовому отаману запорожців "повелівалося" по всіх військових справах радитися з гетьманом "і бути у нього у всілякому послушанні". Будівництво фортець і безумовне підкорення кошового гетьманові дуже стурбувало й обурило запорожців.
=== Зруйнування Запорозької Січі московськими військами 1709 року ===
| |||