Атомістика: відмінності між версіями

Значний вклад у розвиток атомістики зробили і радянські вчені, в тому числі й ті, що працювали або працюють в Україні. Д. Д. Іваненко і Є. М. Гапон створили в 1932 нейтронно-протонну модель атомного ядра, прийняту в сучасній науці. [[Лейпунський|О. І. Лейпунський]] дослідив штучне розщеплення [[протон]]ами [[ядро атома|атомних ядер]] [[літій|літію]] і [[бор]]у. Під керівництвом К. Д. Синельникова і А. К. Вальтера у Фізико-технічному інституті АН УРСР, а також під керівництвом [[Пасічник Митрофан Васильович|М. В. Пасічника]] в Інституті физики АН УРСР провадиться дослідження властивостей і будови атомних ядер і елементарних частинок. [[Боголюбов Микола МиколайовичМихайлович (старший)|М. М. Боголюбов]] обґрунтував дисперсійні співвідношення на основі квантової теорії, висунув принцип мікроскопічної причинності, метод усунення нескінченностей на основі застосування теорії узагальнених функцій. Ці ідеї далі розвинуто в працях його учнів.