Церква Бориса і Гліба (Суздаль): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
 
 
{{Картка:Культова споруда
|зображення = St.Boris&GlebChurch(Suzdal).JPG
Рядок 15 ⟶ 13:
|дата_початку_спорудження = кінець 17 століття, добудови[[1748]]
|дата_закінчення_спорудження= [[1749]]
|дата_зруйнування =
|дата_відбудови =
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль = [[бароко]]
|адреса = [[Суздаль]], [[Володимирська область]]
Рядок 25 ⟶ 23:
}}
 
'''ЦеркваЦе́рква БорисаБори́са і ГлібаГлі́ба (Суздаль)'''— пам'ятка архітектури кінця 17 -1817−18 ст., яку відносять до нечастих в Суздалі зразків місцевого [[бароко]].
 
'''Церква Бориса і Гліба (Суздаль)'''— пам'ятка архітектури кінця 17 -18 ст., яку відносять до нечастих в Суздалі зразків місцевого [[бароко]].
 
== Історія ==
Рядок 32 ⟶ 29:
Церква побудована на невеликому пагорбі, де колись стояв [[монастир]] Бориса і Гліба. В роки смути і війни з Польщею на початку 17 століття дерев'яна Борисова слобода і [[монастир]] були поруйновані. [[1629]] року тут відновилося поселення і створені невеликі дерев'яні храми Благовіщення і святого Миколая. В кінці 17 століття розпочато будівництво сучасної кам'яної церкви. В 1740-ві роки до храмової трапезної прибудували [[дзвіниця|дзвіницю]] зі шпилем в формах західноєвропейського бароко, більш характерних для Москви і Петербурга.
 
На рівнинній ділянці з невисокоминевисокими пагорбами, де розташований Суздаль, величними силуетами виділяються [[собор Різдва Богородиці (Суздаль)]] та церква Бориса і Гліба. Але вони різні і за формами, і за стилем. Вони свідки того шляху, що пройшла місцева архітектурна школа за 300 років. Обидві пам'ятки мають московські впливи, бо Суздаль мав тісні культурні зв'язки зі столицею [[Московія|Московії]].
[[Файл:St.Boris&GlebChurch Suzdal Prokudin-Gorsky.jpg|міні|ліворуч|120пкс|Церква Бориса і Гліба]]
[[Файл:ChurchEpiphany(Suzdal)2.JPG|міні|ліворуч|120пкс|Богоявленська церква (Суздаль)]]
 
Накопичення барокових форм в Московії 17 століття йшло двома шляхами -
* розвитком суто національних форм
* запозиченнями з Польщі, України і, особливо, з Голландії 17 століття, тісні культурні і економічні зв'язки з якою підтримував царський двір Романових.
Рядок 42 ⟶ 39:
На початку 18 століття процес барокових запозичень суттєво прискорився через практику запрошення іноземних [[архітектор]]ів з [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Італія|Італії]], німецьких князівств до Москви і, особливо, до Санкт-Петербурга.
 
Перехідні форми від національних російських ( ще кінця 17 століття ) до барокових середини 18 століття і має церква Бориса і Гліба в Суздалі. На тлі малих (нехай і кам'яних), маловиразних і відверто провінційних церковок Суздаля ( [[церква Сімеона Стовпника (Суздаль) ]], [[церква Різдва Івана Предтечі (Суздаль)]] [[Пятницкая церковь (Суздаль)]])  — церква Бориса і Гліба виділяється масштабом, величчю і помітним містобудівним значенням навіть поряд з [[Богоявленська церква (Суздаль)|Богоявленською церкою]], побудованою [[1781]] року в Кожевеній слободі, барокові риси якої більш суттєві. Борисоглібська - — розташована в західній частині міста на правому березі річки Каменки. Неподалік в 1960-ті роки створили Суздальський музей дерев'яної архітектури.
 
== Опис споруди ==
 
[[Файл:St.Boris&GlebChurch(Suzdal)2.jpg|міні|праворуч|300пкс|Церква Бориса і Гліба, західний фасад.]]
В основі - — четверик, на якому вибудували величний восьмерик з червоної цегли. Кути споруди прикрашені тонкими, декоративними колонками. Четверик прикрашають лише [[портал]] і віконні отвори з характерними наличниками кінця 17 століття. Восьмерик прикрашають вікна і ніші, облямовані тими ж деталями, що і вікна. [[Дах]] храму прикрашає одна баня з невеликою луківкою. Будівельники дотримуються [[симетрія|симетрії]] в розташуванні вікон, якої ще не було навіть в сучасних їй спорудах церкви Йоасафа-царевича(Москва) [[1688]] року чи в церкві Благовіщення (Каргополь) [[1692]] року. Це свідчить про знайомство зі зразками західноєвропейської архітектури і новими естетичними [[ідеал]]ами. Зі сходу до четверика прибудовано гранчату [[абсида|абсиду]]. З заходу розташована трапезна на три вікна.
 
В 1740-ві роки до трапезної впритул прибудували високу [[дзвіниця|дзвіницю]] на чотири яруси. Декор дзвіниці - — бароковий, притаманний московським і петербурзьким спорудам, розфарбування в два кольори - — червоне тло, білі - — архітекткрні деталі. Сучасний вхід до церкви через [[портал]] в першому ярусі дзвіниці.
 
== Ресурси російського інтернету ==