'''Шашка''' — (від кабардино-балкарської і черкеської мов -— "са шхо" — довгий [[ніж]]. Шашка) — це холодна рубаюча [[зброя]]. Не слід плутати з шаблею, оскільки шабля є колючо-ріжучою зброєю, що має центр маси біля руків'я. Шашка призначена для рубання ворога сильними розмашистими ударами. Центр маси у неї знаходиться ближче до кінчика леза, що робить користування відмінним від користування шаблями. Шашкою можна нанести набагато сильніший удар, який виявиться для ворога несумісним з життям. Вперше шашки перейняли від черкесів та інших народів Дагестану, що користувалися нею давно, і взяли на озброєння кубанські козаки під час кавказької війни 1837 року, і відтоді вона остаточно витіснила шаблі. У 1881 році на озброєння царської армії взяли модель шашки, що за бойовими характеристиками поступалась шашкам, якими користувались козаки до цього. Пізніше царська армія знову повернулася до моделі колишніх козацько-черкеських шашок і в 1905 р. шашка зразка 1881 року була замінена на нову шашку зразка 1905 року, що за своєю конструкцією була зроблена за зразком традиційних шашок черкесів і балкарців. В 1938р. було розроблено удосконалений зразок кавалерійської шашки. В 1939 році в Червоній Армії було замінено на цю модель покращеної шашки, що змінила шашку зразка 1905 року. Шашки широко використовувалися кавалеристами під час громадянської війни, подекуди в [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянській війні]] переважно кавалерійськими військами. Після В.В.Німецько-радянської війни шашки використовуються лише в військах почесної варти.
