Кора вивітрювання: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Leon II (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
Кора вивітрювання характеризується [[Вертикальна зональність|вертикальною зональністю]] — у верхній частині породи найбільш розкладені, містять [[гідроксиди]] алюмінію, заліза, кремнію. Ця частина кори називається латеридною. Наступна [[коалінова зона]] містить гідроксиди заліза. Третя, [[глідрослюдисто-монтморинолітов-бейделітова зона]], пов'зана з розкладанням магматичних порід. Нижче лежать породи, що не зазнали вивітрювання. В основі кори вивітрювання часто знаходяться гіпсові та вапнякові стяження, у верхній частині кори — нагромадження гідрослюд, монтморилолітів.
---------------------------------------------------
'''КОРА ВИВІТРЮВАННЯ''',({{lang-ru|кора выветривания}}, {{lang-en|crust of weathering, mantle of waste}}; {{lang-de|Verwitterungsdecke f, Verwitterungskruste f, Verwitterungsrinde f}}) – комплекс [[гірські породи|гірських порід]], що утворюються на поверхні Землі внаслідок дії на [[корінні породи]] сонячної радіації, механічного та хімічного впливу води, повітря й живих організмів. За формою залягання виділяють площинні, лінійні та мішані кори вивітрюван-ня. Товщина кори вивітрювання - від кількох до 100 м і більше. У геол. історії Землі існувало декілька епох формування потужної К.в.: докембрійська, верхньопалео-зойська, тріас-юрська, крейдо-палеогенова, пліоцен-четвертинна. Релікти цих древніх К.в. зберігаються під товщею осадових відкладів або виходять на денну поверхню. Після свого утворення К.в. нерідко зазнавали повторних процесів обілення, [[каолінізація|каолінізації]], [[шамозитизація|шамозитизації]], [[піритизація|піритизації]], [[карбонатизація|карбонатизації]], [[оглеїння]], [[засолення]] і т.д.
З древніми К.в. пов'язане утворення ряду корисних копалин. Бл. 1/3 всіх хім. елементів досягає в К.в. підвищених концентрацій, що мають практичне значення. У К.в. утворюються родов. руд алюмінію, заліза, марганцю, нікелю, кобальту, урану, рідкісних елементів, барію, неметалічних корисних копалин, таких, як каоліни, вогнетривкі глини, магнезити та ін. З К.в. пов'язане утворення розсипів золота, платини, каси-териту, титаномагнетиту, циркону, монациту, до-рогоцінних каменів та ін.
В Україні К.в. поширена головним чином у межах [[Український щит|Українського щита]].
==Література==
*{{МГЕ}}
[[Категорія:Геологія]]
| |||