Вікіпедія

Роберто Баджо: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Vagobot (обговорення | внесок)
9776 редагувань
м r2.7.2) (робот додав: be:Раберта Баджа
Немає опису редагування
Рядок 51:
{{цитата|''Я знаю, що ти видатний футболіст.''<ref name="ReferenceA"/> </div>}}
 
Роберто швидко адаптувався в новій команді. З часом партнери по команді за філігранну роботу з [[Футбольний м'яч|м'ячем]] стали називати його [[Зіко]]<ref>[http://www.vicenza.com/matrix/categorie/1049/2049001/3049001001/temi/grandi_biancorossi/baggio.shtml''Vicenza Calcio:Roberto Baggio'']{{ref-it}}</ref>, на честь популярного тоді [[Бразилія|бразильського]] [[футболіст]]а. Він брав участь у матчах Чемпіоната Беретті, в якому брали участь гравці віком не старше 20 років де грали між собою клуби [[Серія C1|Серії С1]], клуби [[Серія АA (Італія)|Серії А]] та [[Серія Б|Серії Б]] теж грали окремі чемпіонати. В цьому турнірі Роберто провів 220 [[Футбольний матч|матчів]] та забив 110 голів<ref>[http://au.fourfourtwo.com/features/5146,roberto-baggio-italys-finest-no10.aspx''Roberto Baggio: Italy's Finest No.10'']{{ref-en}}</ref> та проявив себе як справжній лідер. Команда виступала чудово, а Роберто не тільки багато забивав, а ще й віддавав багато результативних передач. Бувало що на [[Футбольний матч|матчі]] команди ще хлопчаків ходило біля 1000 глядачів. Тодішній головний [[тренер]] дорослої команди Бруно Мацціа помітив перспективного юнака і наважився перевести його в основний склад в останню гру чемпіоната, [[5 червня]] [[1983]] року, в віці 16 років, Роберто Баджо дебютував в дорослому футболі.
[[Файл:Baggio in Vicenza.jpg|thumb|200px|Роберто Баджо в футболці [[Віченца (футбольний клуб)|«Віченци»]]]]
 
В наступному сезоні [[1983]]-[[1984]] на зміну Бруно Мацціа, на місце головного [[тренер]]а прийшов Бруно Джорджі. Він більше довіряв молодим гравцям і остаточно перевів Роберто до складу дорослої команди. По закінченні сезону Роберто провів в чемпіонаті 6 [[Футбольний матч|матчів]] та забив 1 гол, а його команді не вистачило лише одного очка щоб зайняти місце яке дало б право на виступ в [[Серія B|Серії В]], Віченцу тоді випередили «[[Парма (футбольний клуб)|Парма]]» та «[[Болонья (футбольний клуб)|Болонья]]». В тому сезоні Роберто грав також в [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]]. Там він провів 4 [[Футбольний матч|матчі]] і дійшов до 1/8 фіналу. До того ж він виступав в Кубку Італії серед команд [[Серія C1|Серії С1]], де він провів 2 [[Футбольний матч|матчі]] та забив 1 м’яч.
 
З [[1984]] року Роберто став беззаперечним гравцем основи команди. Його 12 голів в 29 [[Футбольний матч|матчах]] допомогли його команді вийти в [[Серія B|Серію В]]. На молодого гравця звернули увагу багато клубів [[Серія АA (Італія)|Серії А]]. Президент «[[Сампдорія (футбольний клуб)|Сампдорії]]» Паоло Мантовані дуже хотів бачити Роберто в своїй команді, але «[[Віченца (футбольний клуб)|Віченца]]» просили за нього багато коштів, до того ж згодом президент потрапив в лікарню [[Хьюстон]]а і не зміг контролювати переговори.<ref>[http://footballfanat.ucoz.ru/blog/2008-07-26-47''Сайт фанатов футбола:Роберто Баджо'']{{ref-ru}}</ref> Далі вступив в переговори «[[Ювентус]]», але «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» перебила ціну конкурента і заплатила 3 мільярда лір (біля 1,5 [[мільйон]]а [[євро]]). Через 2 дні після підписання [[контракт]]у, а саме [[5 травня]] [[1985]] року, в одному з останніх [[Футбольний матч|матчів]] чемпіонату проти «[[Ріміні (футбольний клуб)|Ріміни]]» [[Арріго Саккі]], Роберто отримав важку [[Травма|травму]]. Після його голу команда вигравала 1:0, в одному з епізодів Роберто пішов в підкат. Як виявилось невдало, він розірвав хрестоподібні зв’язки правого коліна. Роберто потрапив до відомого своїми [[Хірургічна операція|операціями]] на ногах [[Франція|французького]] хірурга Жіля Буске. Він успішно зробив дуже складну [[Хірургічна операція|операцію]] на правому коліні Роберто, було накладено 220 швів. Ускладнювало становище те що в 16 років у нього виявили сильну [[Алергія|алергію]] к [[Анальгетики|анальгетикам]], що до кінця кар’єри не дозволяло зменшити [[біль]] при [[травма]]х.<ref>[http://www.peoples.ru/sport/football/badjo/index.html''Люди:Роберто Баджо'']{{ref-ru}}</ref> Після тієї [[Хірургічна операція|операції]] в нього одна нога стала більше іншої і ця травма все життя нагадувала про себе.
 
{{цитата|''Роберто Баджо: — Той, хто подивиться на мої тренування перед початком матчу, сильно злякається. Під час масажу моя права нога видає такі неприродні звуки, неначе ось-ось зламається. Біль ніколи не залишає мене. Кожен день – ще один тест, випробування продовжується. Ти знаєш, що любе тренування може стати останнім.''<ref name="ReferenceA"/> </div>}}
Рядок 66:
У тодішнього президента «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» Раньєрі Понтелло з’явилась можливість розірвати щойно підписаний [[контракт]], але він цього не зробив і повірив що Роберто поверне минулі кондиції. Влітку [[1985]] він таки перейшов до «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» і почав виснажливий та довгий процес відновлення після дуже важкої [[Травма|травми]]. Після операції Роберто втратив 12 [[кілограм]]ів і важив лише 56 [[кілограм]]ів. Багато [[Місяць (календарний)|місяців]] він займався в спортзалі по спеціальній відновлюваній програмі, доводячи себе до знемоги. З [[Понеділок|понеділка]] по [[Субота|суботу]] він проводив по два заняття на день, зосередившись лише на відновлюванні і огородившись від зовнішнього світу. Поступово фізичний стан Роберто став покращуватись, він поступово збільшував загрузки і взимку [[1986]] року головний [[тренер]] команди Альдо Агроппі почав потроху виводити свого гравця на [[Футбольне поле|поле]]. Роберто взяв участь в п’яти [[Футбольний матч|матчах]] [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]], де його «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» дійшла до півфіналу.<ref>[http://www.rsssf.com/tablesi/italcuphistfull.html''RSSSF:Italy - Coppa Italia History'']{{ref-en}}</ref> В чемпіонаті ж [[тренер]] не ризикнув випустити Роберто в жодному [[Футбольний матч|матчі]], команда до кінця сезону боролася за четверте місце з «[[Торіно (футбольний клуб)|Торіно]]» і таки досягла свого, однак поділила це місце з суперником, адже набрала таку ж кількість очок.
 
На початку сезону [[1986]]-[[1987]] на місце головного [[тренер]]а клубу зайняв Еудженіо Берселліні. [[21 вересня]] [[1986]] року, в другому турі чемпіонату, він виставив Роберто в основі команди в [[Футбольний матч|матчі]] проти «[[Сампдорія (футбольний клуб)|Сампдорії]]», який пройшов у [[Флоренція|Флоренції]]. Так, в 19 років Роберто дебютував в [[Серія АA (Італія)|Серії А]]. Він вийшов в основі команди під десятим номером і допоміг обіграти суперника з рахунком 2:0. Скоро трапився дебют і у єврокубках. В першому кваліфікаційному раунді [[Кубок УЄФА|Кубку УЄФА]] у [[Флоренція|Флоренції]] він зіграв проти [[Португалія|португальскої]] «[[Бенфіка (футбольний клуб)|Бенфіки]]», [[Футбольний матч|матч]] закінчився з рахунком 1:0 на користь «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]». Здавалось би він набув чудової форми і повністю оговтався після [[Травма|травми]], але [[11 грудня]] [[1986]] року на тренуванні Роберто знов пошкодив праве коліно, був пошкоджений меніск. Його нога знов потребувала [[Хірургічна операція|операції]], тому він вирушив до [[Сент-Етьєн]]на в клініку імені Пьєтро Меннеа, а оперував вже відомий йому Жіль Буске.<ref name="ReferenceA"/> Ця [[Хірургічна операція|операція]] була не такою складною, тому на початку травня [[1987]] року Роберто повернувся на [[Футбольне поле|поле]]. [[11 травня]] в [[Неаполь|Неаполі]] відбувся [[Футбольний матч|матч]] проти «[[Наполі]]» [[Дієго Марадона|Дієго Марадони]], який в тому сезоні вперше став [[Скудетто|чемпіоном Італії]]. Роберто забив свій перший гол в [[Серія АA (Італія)|Серії А]] чудовим ударом зі штрафного<ref>[http://www.youtube.com/watch?v=5CgeU1ChiJ0&feature=related''youtube.com:Napoli-Fiorentina'' (11.03.1987)]{{ref-it}}</ref>, а [[Футбольний матч|матч]] закінчився внічию 1:1. Загалом він зіграв 4 останні гри чемпіонату, а його команда зайняла дев’яте місце при рівності очок з «[[Комо (футбольний клуб)|Комо]]» та «[[Торіно (футбольний клуб)|Торіно]]». Також в [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]] він провів 4 [[Футбольний матч|матчі]] та забив 2 голи.
[[Файл:Марадона та Баджо.jpg|thumb|left|250px|Роберто Баджо в грі проти [[Дієго Марадона|Марадони]]]]
 
В новому сезоні головним [[тренер]]ом став [[Шведи|швед]] [[Свен-Горан Ерікссон]]. Він вирішив що після низки серйозних [[Травма|травм]] і зіграв за 2 сезони лише 5 [[Футбольний матч|матчів]] в [[Серія АA (Італія)|Серії А]], Баджо не зможе грати в повну силу і вирішив його позбутися.<ref>[http://www.huella.ru/select.php?idf=13957&fks=7''Электронный биографический справочник:РОБЕРТО БАДЖО'']{{ref-ru}}</ref> Але керівництво стало на сторону Роберто і відмовила в цьому своєму [[тренер]]у. Згодом новий [[тренер]], бачачи упорні тренування і неабияку техніку Роберто, почав довіряти йому і випускати його на [[Футбольне поле|поле]]. Під керівництвом нового [[тренер]]а в першому сезоні Роберто став гравцем основи команди, в чемпіонаті зайняв 8 місце і зіграв 27 [[Футбольний матч|матчів]], забивши 6 голів. Грав він і в [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]], де зігравши 7 [[Футбольний матч|матчів]] і забив 3 м’яча дійшов до 1/8 фіналу. Хоча фізично йому було ще дуже важко витримувати високий темп, незважаючи на молодий вік він почував себе ветераном, який дуже швидко втомлювався.
 
Наступний сезон став більш вдалим для Роберто, він набрав оптимальні кондиції і в чемпіонаті зіграв в 30 [[Футбольний матч|матчах]] і забив 15 голів, ставши 4 бомбардиром сезону. Тим не менш «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» зайняла 7 місце, набрав однакову кількість с «[[Рома (футбольний клуб)|Ромою]]» і обігравши її в плей-офф за право грати в наступному сезоні в [[Кубок УЄФА|Кубку УЄФА]]. В [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]] Роберто провів 10 [[Футбольний матч|матчах]] і забив 9 голів вивівши свою команду в чвертьфінал, де вона поступилася майбутньому володарю цього кубку «[[Сампдорія (футбольний клуб)|Сампдорії]]».
Рядок 81:
=== «Ювентус» ===
 
В 23 річному віці Роберто вперше потрапив до гранда світового [[футбол]]у. В [[Турин]]і ще пам'ятали свого ідола [[Мішель Платіні|Мішеля Платіні]], який був беззаперечним лідером команди на протязі багатьох років і покладали величезні надії на Баджо, адже Роберто отримав той же 10 номер на футболці. Керівництво також після заплаченої рекордних коштів очікувало від Баджо миттєвої віддачі. [[9 серпня]] [[1990]] в [[Парма|Пармі]] проти [[Парма (футбольний клуб)|одноіменної]] команди він дебютував за «[[Ювентус]]ом», де забив переможний гол, а матч закінчився з рахунком 1:2. Перший матч в [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]] проти «[[Таранто (футбольний клуб)|Таранто]]» також видався результативним для Баджо, він і там забив гол у ворота суперника. Загалом він показував непогану гру, був лідером атак хоча грав не чистого нападника, а між нападниками і півзахистом. Бачачи гру Баджо, колишня легенда «[[Ювентус]]а» [[Мішель Платіні]] казав що Роберто не чиста десятка, яким був він, що він скоріше дев’ять з половиною. Журналісти намагалися роздмухати конфлікт, але Баджо не пішов на це і згодився з [[Мішель Платіні|Платіні]], адже він дійсно займав позицію між півзахистом та нападом, де в основному грали [[Сальваторе Скіллачі]] та [[П'єрлуїджи Казірагі]]. [[6 квітня]] [[1991]] року Баджо повернувся у [[Флоренція|Флоренцію]], але вже в якості гравця «[[Ювентус]]а». [[Ультрас|Фанати]] «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» пам'ятали недавній перехід свого колишнього кумира в іншу команду і тримали на нього образу. На під’їзді автобуса «[[Ювентус]]а» к стадіону він був закиданий гнилими овочами. Роберто вийшов в основі «[[Ювентус]]а» на гру проти «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]», а фанати на стадіоні викрикували образливі слова на його адресу. Під час матчу в ворота «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» був призначений пенальті, Баджо був штатним пенальтистом команди, але незважаючи на прохання своїх партнерів пробивати в ворота своєї колишньої команди відмовився, мотивуючи це тим що якщо він не заб’є всі будуть вважати що він це зробив навмисно.<ref>[http://www.pro-paul.net/baggio/special/sportsillustrated.html ''Roberto Baggio Worlds:Sports Illustrated Article by Michael Farber'']{{ref-en}}</ref> Призначений пенальті «[[Ювентус]]» не забив, а Баджо був тут же замінений. Коли він йшов з поля до лави запасних один з [[Ультрас|фанатів]] кинув фіолетовий шарф «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» на газон, Роберто помітив його, підняв і вдяг на себе. Той матч з рахунком 1:0 виграла «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]». Після фінального свистка Роберто в філолетовим шарфом на шиї пішов до трибун з [[Ультрас|фанатами]] «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» та почав їм аплодувати, бачачи це частина [[Ультрас|фанів]] «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» почала аплодувати, але більшість продовжувала свистіти і кричати прокльони. В тому сезоні команду тренував Луїджі Майфреді, під його керівництвом «[[Ювентус]]» демонстрував невиразну гру і команда була далекою від боротьби за чемпіонство. У всіх проблемах фанати і керівництво «[[Ювентус]]а» звинувачувало головного [[тренер]]а Майфреді, та гравця за якого були заплачені великі кошти - Роберто Баджо. До того ж враховуваючи дії Роберто в останньому матчі з «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентиною]]» він не асоцієвував себе з ювентіні. Тим не менш Баджо справно забивав у всіх турнірах в яких брав участь. В [[Серія АA (Італія)|Серії А]] «[[Ювентус]]» виступив погано, зайнявши 7 місце, яке не дозволило команді в наступному сезоні виступати в єврокубках. Баджо ж забив 14 голів, став кращім бомбардиром команди і поступився кращому бомбардиру чемпіонату [[Джанлука Віаллі|Джанлуці Віаллі]] 5 голів. В [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]] він дійшов до 1/4 фіналу, де провів 5 матчів, та забив 3 голи. В єврокубках «[[Ювентус]]» виступав в [[Кубок Кубків УЄФА|Кубку Кубків]], там в 1/2 фіналу він поступився «[[Барселона (футбольний клуб)|Барселоні]]», а Роберто показав високу результативність. Провівши 8 матчів він забив 9 голів і став кращим бомбардиром турніру. Наприкінці сезону за незадовільний результат керівництво «[[Ювентус]]а» звільнило Луїджі Майфреді. За цей сезон Баджо і Майфреді здружилися і знайшли порозуміння.
 
{{цитата|''Роберто Баджо: — Його невдача стала і моєю… Але знайти гарного друга – це вже велична перемога!''<ref name="ReferenceB">Тижневик «Футбол», №31 за 2004 р., стр.21 {{ref-ru}}</ref> </div>}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Роберто_Баджо