Загальнослов'янський лінгвістичний атлас: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ST Lab (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
ST Lab (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Загальнослов’я́нський лінгвісти́чний а́тлас''' (ЗЛА) — міжнародний дослідницький проект із вивчення і лінгвістичного картографування фонетичних, лексичних, граматичних рис усіх [[Слов’янські мови|слов’янських мов]]. Атлас покриває територію усіх слов’янських країн. Це один із найбільших міжнародних проектів у історії [[Діалектологія|діалектології]] та [[Лінгвістична географія|лінгвістичної географії]] як за обсягом досліджуваної території, так і за кількістю долучених слов’янських мов. Робота над ЗЛА почалася з 1958 року відповідно до рішення IV Міжнародного з’їзду славістів (м. Москва).
 
==Учасники проекту==
У проекті Загальнослов’янського лінгвістичного атласу беруть участь: [[Національна академія наук Білорусі]], Академія наук та мистецтв Боснії і Герцеговини, [[Болгарська академія наук]], Македонська академія наук і мистецтв, Сербський інститут (Німеччина), [[Польська академія наук]], [[Російська академія наук]], [[Національна академія наук України]] (її представляють науковці [[Інститут української мови НАН України|Інституту української мови НАН України]]), Сербська академія наук і мистецтв, Словацька академія наук, Науково-дослідний центр Словенської академії наук і мистецтв, [[Хорватська академія наук і мистецтв]], Академія наук Чеської Республіки, Чорногорська академія наук і мистецтв. Крім наукових установ названих країн, у роботі свого часу брали участь наукові інституції Австрії, Угорщини, Італії, Румунії.
З 1965 р. публікується збірник [http://www.slavatlas.org/publications.html#mater «Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования»], у якому висвітлюються питання теорії і практики картографування Атласу, дослідження зі слов’янської діалектології та лінгвістичної географії.
 
Матеріал Атласу дає можливість відповісти на питання: що в діалектній структурі сучасних слов’янських мов є праслов’янським спадком, а що склалося пізніше, в епоху міграцій під впливом факторів культурно-історичного характеру. Якщо раніше при вирішенні проблем [[етногенез]]у слов’ян долучалися розрізнені факти (а іноді лише інтуїція вченого), то матеріал Атласу містить тверду і переконливу аргументацію для їхнього вирішення <ref>[http://old.inslav.ru/publ_atlas2007.html Общеславянский лингвистический атлас]</ref>.
 
==Структура ЗЛА==
Рядок 11 ⟶ 9:
Відповідно до двох серій Атласу Комісією ЗЛА створено дві секції: лексико-словотвірна і фонетико-граматична. До організаційної структури ЗЛА входить також підсекція з узагальнювальної транскрипції. Ця підсекція опрацьовує способи подання на лексико-словотвірних картах узагальнених форм, які є результатом зведення фонетичних варіантів різних мов. Нещодавно почала також діяти комп’ютерна підсекція, яка займається підготовкою електронної версії Атласу і підтримкою сайту ЗЛА.
Наразі опубліковано 8 видань фонетико-граматичної серії (у яких подано лінгвогеографічні дослідження рефлексів давніх голосних звуків) та 6 видань лексико-словотвірної серії (де проаналізовано групи слів різних груп лексики: тваринний, рослинний світ, домашнє господарство, приготування їжі, професії, громадське життя, людина).
 
Матеріал Атласу дає можливість відповісти на питання: що в діалектній структурі сучасних слов’янських мов є праслов’янським спадком, а що склалося пізніше, в епоху міграцій під впливом факторів культурно-історичного характеру. Якщо раніше при вирішенні проблем [[етногенез]]у слов’ян долучалися розрізнені факти (а іноді лише інтуїція вченого), то матеріал Атласу містить тверду і переконливу аргументацію для їхнього вирішення <ref>[http://old.inslav.ru/publ_atlas2007.html Общеславянский лингвистический атлас]</ref>.
 
З 1965 р. публікується збірник [http://www.slavatlas.org/publications.html#mater «Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования»], у якому висвітлюються питання теорії і практики картографування Атласу, дослідження зі слов’янської діалектології та лінгвістичної географії.
 
==Українська частина у ЗЛА==
У картографічній сітці ЗЛА представлено 132 українськомовні населені пункти, з яких 123 — в Україні, решта — в інших державах (Білорусі, Росії, Румунії).
 
У процесі збирання українських матеріалів до ЗЛА брали участь 70 науковців зі всієї України, які представляли різні наукові установи та вищі навчальні заклади. Українські матеріали до ЗЛА було зібрано з 1965 до 1990 р.
 
Картографічні дослідження українського матеріалу у ЗЛА сьогодні здійснюються науковцями [[Інститут української мови НАН України|Інституту української мови]] (голова української комісії — [[Гриценко Павло Юхимович|П. Ю. Гриценко]]).
 
==Посилання==