Евтрофікація: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DenMoren (обговорення | внесок)
DenMoren (обговорення | внесок)
Рядок 12:
 
*3. Велика кількість відмерлих організмів з верхнів шарів водойми опускаються на дно, де проходить їхнє розкладення. Але, як вказано в п. 1, донна рослинність гине на ранніх стадіях евтрофікації, і виробництво кисню тут майже не відбувається. Якщо ж взяти до уваги, що [[біопродуктивність]] завдяки евтрофікації збільшується (див. п. 2), між виробництвом та споживанням кисню в придонних горизонтах спостерігається дисбаланс, кисень тут стрімко витрачається, і все це призводить до загибелі [[бентос|бентосних]] організмів, навіть не пов'язаних з придонною рослинністю. Аналогічне явище, що спостерігається у другій половині зими в замкнутих мілководних водоймах, відоме як «зимові [[замор]]и».
*4. В донному ґрунті, позбавленому кисню, проходить анаеробне розкладення відмерлих організмів з утворенням таких сильних отрут як [[феноли]] та [[сірководень]], які призводять до отруєння організмів у всіх ешелонах водойми, шощо спричинює ше більш масоване відмирання, як наслідок — додаткове збільшення споживання кисню при розкладенні органіки, і т. д.
[[Файл:Caspian Sea from orbit.jpg|thumb|200px|Евтрофікаційний спалах в північній частині [[Каспійське море|Каспійського моря]], супутниковий знімок]]
Як наслідок масованої та незбалансованої евтрофікації більша частна флори та фауни водойми може бути знищеною, а екосистема водойми — різко та катастрофічно зміненою.