Запорізький корпус Армії УНР: відмінності між версіями

Під час повстання проти гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|П. Скоропадського]] перейшов на бік [[Директорія УНР|Директорії УНР]]. В листопаді — грудні 1918 р. до складу Запорізького корпусу входили дві дивізії (командири — полковник [[Загродський Олександр Олександрович|О. Загродський]] і полковник [[Осмоловський Юрій| Осмоловський]]). Командуючим Запорізького корпусу Директорія УНР призначила командуючого республіканськими військами на Лівобережній Україні полковника П. Болбочана. В лютому-березні 1919 р. Запорізький корпус вів кровопролитні бої проти більшовицьких військ в районі [[Вінниця|Вінниці]], [[Проскурів|Проскурова]], [[Житомир]]а. В ході наступу Бердичівської групи [[червона армія|Червоної армії]] Запорізький корпус був відрізаний від основних сил [[армія УНР|Армії УНР]]. В цей період корпусом командував отаман [[Волох Омелян Іванович|О. Волох]], а згодом полковник [[І. Дубовський]]. В результаті напружених боїв Запорізький корпус відступив на територію [[румунія|Румунії]], де був майже повністю роззброєний і позбавлений військового майна. Наприкінці квітня [[1919]] Запорізький корпус залишив територію Румунії і, пройшовши через [[галичина|Галичину]], приєднався на [[волинь|Волині]] до інших частин Армії УНР. У квітні — травні 1919 р. Запорізький корпус було реформовано в [[Запорізька Група Армії УНР|Запорізьку Групу Армії УНР]] під командуванням [[Сальський Володимир Петрович|В. Сальського]].