Джордж Гершвін: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 28:
== Біографія ==
Справжні ім'я та прізвище Джорджа
Джордж був другою дитиною у сім'ї. Коли хлопць досяг 6-річного віку він познайомився з відомим, в майбутньому, американським [[скрипка|скрипалем]] Максом Розенцвейгом. У домі Розенцвейга, який був старше за Джорджа, він сам навчився грати на фортепіано: підбирав по слуху популярні мелодії, намагався складати. Але одного разу у домі
За два роки навчання Джордж змінив чотирьох вчителів. І тільки вчитель Чарлз Хамбіцер виявився саме тим вчителем, який був потрібен майбутньому композитору. Піаніст і композитор Хамбіцер одразу побачив винятковий талант учня і недоліки його музичного виховання. Вчитель викладав радісно та захоплено, вчив не тільки грі на фортепіано, але і дав вірний напрям розвитку таланту Джорджа, познайомив його з творчістю [[Йоганн Себастьян Бах|Йоганна Себастьяна Баха]], [[Ліст Ференц|Ференца Ліста]], [[Шопен Фредерик|Фредерика Шопена]], [[Равель Моріс Жозеф|Моріса Равеля]], [[Дебюссі Клод|Клода Дебюссі]]. Зустрічі Хамбіцера і учня продовжувались до самої смерті вчителя у [[1918]] році.
У [[1915]] році 17-річний Джордж починає працювати піаністом-популяризатором у видавництві «Ремік і Ко». А вже у [[1916]] році з'являється перший його твір, який здобув успіх.
У [[1918]]—[[1919]] роках на Бродвеї з'явилось багато творів композитора: його пісня Суоні «Swanee» увійшла до мюзиклу «Сінбад» и мала приголомшливий успіх у виконанні Ела Джонсона.
Рядок 40:
Першою, але не дуже вдалою спробою введення елементів джазу у композицію традиційного типу стала його одноактна опера "135 вулиця" («135th Street»). Але вже наступний його твір написаний у змішаній манері — Рапсодія у стилі блюз для [[фортепіано]] з [[оркестр]]ом перевернула американський музичний світ. Трохи неоднорідна за формою ця рапсодія завдяки винятковій оригінальності мелодики і ритму, яскравому національному колориту отримала міжнародне визнання і до цього часу є найбільш популярним симфонічним твором американського композитора.
У [[1928]] році
Весь цей час композитор працює зі своїм братом, який пише всі тексти для його творів. Цей творчий тандем протягом десятьох років був найпродуктивнішим на Бродвеї. Найбільш вдалим їхнім шоу було «Of Thee I Sing», яке побачило світ у 1931 році. За це шоу брати отримали [[Пулітцерівська премія|Пулітцерівську премію]], яка вперше була присуджена музичному твору.
| |||