Ґудзик: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: war:Batones |
м r2.6.4) (робот змінив: ta:தெறி; косметичні зміни |
||
Рядок 33:
Жених приїхав до нашої мамзелі на огладини. Якийсь хлюст з ґудзиками, дідько його батька знає! (Шолом-Алейхем)
В уніформі (однострої), особливо військовому, ґудзики й донині зберігають функцію другорядних ранговий відзнак, позначають приналежність до тих, чи інших родів зброї, військових частин та національну приналежність армії загалом. Наприклад, 4 уланський полк, шефом якого був цісар Франц-Йосиф І, на відміну від інших уланських полків, мав право на золоті (позолочені) ґудзики. Ґудзики з державним гербом „Тризуб” були введені в Українській Галицькій Армії 30 квітня 1919 року, а війську УНР у травні 1920 року. Скляні, покриті металом, гудзики використовувалися особовим складом німецьких військово-морських сил ( 1933-[[1945 р.р.).
Окремо слід згадати про перламутрові
Ґудзики у вигляді нитяних та шкіряних вузлів існували паралельно із ґудзиками з інших матеріалів від найдавніших часів, і до ХХ ст. У наш час{{коли}} збереглися, як аксесуар українського народного одягу та данина традиції. З ґудзиками пов’язані й деякі народні повір’я. Наприклад, у Галичині вважається поганою прикметою піднімати на вулиці загублені ґудзики.
До [[Європа|Європи]] вони потрапили у [[13 століття|13 столітті]]{{fact}}. Древні [[слов'яни]] використовували металеві ґудзики у формі кульок, до яких було [[паяння|припаяне]] вушко. В усі історичні часи аристократія пишно оздоблювала ґудзики (як правило [[дорогоцінне каміння|дорогоцінним камінням]]), користувалася ґудзиками з [[Дорогоцінні метали|благородних металів]].
Рядок 45:
</gallery></center>
== Література ==
{{книга
Рядок 210:
[[su:Kancing]]
[[sv:Knapp]]
[[ta:
[[th:กระดุม]]
[[tr:Düğme]]
| |||