Поляк Сергій Федорович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 36:
 
==Творчість==
Роботи Сергія Поляка зберігаються в Чернігівському обласному художньому музеї імені Г. Галагана, Чернігівській дитячій художній школі, а також у родині митця, яка щороку вручає премії імені С. Поляка найкращим чернігівським молодим художникам (Дзюба С. Десь на картинах він дожив до… зморщок // Молодь України. – 2006. – № 1.). Найбільше серед творчої спадщини С. Поляка привертає увагу його триптих.
 
Творчість митця відома за межами України – в Росії, Білорусі, США, Канаді, Німеччині, Австралії, Бразилії, Словаччині та інших державах (Дзюба С. Десь на картинах він дожив до… зморщок // Молодь України. – 2006. – № 1.).
Рядок 43:
«Взагалі, мірилом долі є не кількість прожитих літ, а те, що здійснила людина в цьому світі. У осяяних іскрою Божою життя – нерідко, мов дивовижна зірка, яка променисто спалахує на небосхилі і, стрімко промчавши Чумацьким Шляхом, лине на Землю. У обраних – свій відлік часу. Їм треба багато встигнути, мандруючи шляхами досконалості. Саме такою була доля чернігівця Сергія Поляка, життя і творчість якого – ніби рушник, гаптований червоним та чорним. Червоне – це любов батька і матері – Федора Олександровича та Софії Гаврилівни, які зробили все можливе, щоб його талант розвинувся і розквітнув. Це – вчителі, котрі, разом зі знаннями, віддавали й часточку своєї душі. Це – друзі, яких він так щиро любив і котрим завжди намагався зробити щось приємне. Чорне – це ті важкі, а часом і страшні запитання, які мучили його і спонукали давати відповідь у своїх творах – глибоко філософських, пронизливо трагічних, як і його передчасна загибель», – відзначає Ірина Ральченко. <ref>Сайт who-is-who.com.ua: [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/chernigov/2/10.html Поляк Сергій Федорович]</ref>.
 
Найбільше серед творчої спадщини Сергія Поляка привертає увагу його триптих.
 
У вірші відомої поетеси Тетяни Дзюби, присвяченому Сергієві Поляку, є рядки: