Відмінності між версіями «Бабіти»

217 байтів додано ,  9 років тому
нема опису редагування
'''Бабіти''' — це легкоплавкі [[Антифрикційні сплави|антифрикційні сплави]] на основі [[Олово|олова]] (олов'яні бабіти) та [[Свинець|свинцю]] (свинцеві бабіти). ЦіЯк сплавилегувальні недостатньододатки міцнівикористовують [[Стибій]], тому[[Купрум]], зазвичай[[Нікол]], вони[[Кадмій]], наносяться[[Арсен]], тонким шаром на міцнішу основу (частіше сталеву). Тонкостінні вкладиші автомобільних двигунів виготовляють штампуванням з біметалевої стрічки[[Кальцій]], отриманої безперервним розливанням. Підшипники великого діаметра заливають індивідуально стаціонарним або відцентровим способом[[Магній]], а[[Телур]] такожта литтямдеякі підінші тискомелементи.
[[Файл:Plainbearing.jpg|thumb|220px|Корінний [[підшипник]] колінчатого валу [[двигун]]а з бабітом]]
З бабітів виготовляють вкладні підшипників ковзання. Вони недостатньо міцні, тому зазвичай їх наносять тонким шаром на міцнішу основу (частіше сталеву). Тонкостінні вкладні автомобільних двигунів виготовляють штампуванням з біметалевої стрічки, отриманої безперервним розливанням. Підшипники великого діаметра заливають індивідуально стаціонарним або відцентровим способом, а також литтям під тиском.
Бабіти мають високу пластичність, низьку [[температура заливання|температуру заливання]] (300 — 420°) і низький [[коефіцієнт тертя]]. Високі антифрикційні властивості бабітів зумовлюються наявністю вкраплень твердих [[фаза|фаз]] у м'якій основі.
 
Для забезпечення антифрикційних властивостей (малий коефіцієнт тертя в парі з шийкою сталевого вала, зносотривкість) структуру бабітів формують з дрібних вкраплень твердих фаз (хімічних сполук, проміжних фаз), які рівномірно розташовані в м'якій матриці твердого розчину на основі [[Станум]]у чи [[Плюмбум]]у ([[принцип Шарпі]]). У початковий період експлуатації відбувається припрацювання: м'яка основа інтенсивно зношується, а тверді частинки утримують проміжок між валом і вкладнем, у який примусово подається мастило.
Перший підшипниковий сплав був створений американським інженером Ісааком Бабітом у 1839 році.
== Маркування бабітів ==
БабітиЗа маркуютьГОСТ 1320 — 74 та ГОСТ 1209 — 78 марки бабітів позначають літерою Б. В олов'яних бабітах за літерою наведені цифри, що вказують середню кількість олова у відсотках (Б83, Б89Б88). Крім оловаНаприклад, якесплав ємарки основоюБ83 сплаву,містить: ці10 —12 бабіти містять сурму (7-12мас.% залежноSb; від марки) та [[мідь]] (25,5-6 —6,5 мас.% залежноCu); від марки)решта — Sn.
Марки свинцевих бабітів також позначають літерою Б, після якої можуть стояти літера, яка позначає певний легувальний елемент (А — Алюміній, К — Кальцій, Н — Нікол, С — Стибій) та цифри, які вказують на його кількість.
 
В свинцевих бабітах основу складає [[свинець]], крім якого сплави містять певну кількість олова, сурми та міді. Вони також позначаються літерою Б, після якої пишуть літери, що позначають легувальний елемент, та цифри, які вказують кількість даного елемента. До свинцевих бабітів належать марки Б16, БС6, БТ, БК. Бабіт Б16 містить −16% Sn, ~ 2% Сu, решта — Рb (тут олово літерою не позначене). Бабіт БС6 містить ~ 6% Sn, ~ 5,5% Sb, 0,5% Сu. В бабіт БТ, крім Sn, Sb, та Сu, додають телур. Бабіт БК, крім свинцю, містить ~1% Са та Nа.
 
== Технічні характеристики ==
Як вже відмічалося, для забезпечення низького коефіцієнта тертя необхідно створити мікро гетерогенну структуру з чергуванням твердих та м'яких структурних складників. У бабітах це досягається формуванням дрібних вкраплень твердих фаз (хімічних сполук, проміжних фаз), які рівномірно розташовані в м'якій матриці твердих розчинів на основі [[Станум]]у чи [[Плюмбум]]у.
 
Бабіти мають низьку твердість (15-30 НВ), низьку температуру плавлення (240—320 °С), високі антифрикційні властивості, добре припрацьовуються. Недоліками бабітів є висока вартість та мала контактна витривалість, особливо олов'яних бабітів. Тому такі підшипникові сплави не використовують для швидкохідних машин.
 
Бабіти мають низькунизькі твердість (15-30 НВ), низьку температуру плавлення (240—320 °С), високі антифрикційні властивості, добре припрацьовуються. Недоліками бабітів є висока вартість та мала контактна витривалість, особливо олов'яних бабітів. Тому такі підшипникові сплави не використовують для швидкохідних машин.
Товщина шару бабіту впливає на втомну міцність: чим тонший шар, тим вищий опір втомному руйнуванню. Так, зменшення товщини шару з 0,75 до 0,075 мм підвищує термін експлуатації підшипника у 4,5 рази. У біметалевих вкладних товщина шару бабіту змінюється від кількох міліметрів до 0,2 мм. Подальше зменшення товщини шару неможливе, оскільки збільшується ймовірність його швидкого стирання.
Олов'яні бабіти Б88, Б83, Б83С (ГОСТ 1320 — 74) використовують, коли вимагається підвищена в'язкість і мінімальний коефіцієнт тертя. Порівняно зі свинцевими вони мають більшу корозійну стійкість, зносостійкість і теплопровідність.
Натомість свинцеві бабіти Б16, БН, БС6 (ГОСТ 1320 — 74), БКА, БК2, БК2Ш (ГОСТ 1209 — 78) мають вищу робочу температуру і застосовуються для підшипників потужних агрегатів: дизельних двигунів, прокатних станів.
 
Товщина шару бабіту впливає на втомну міцність: що тонший шар, то вищий опір втомному руйнуванню. Так, зменшення товщини шару з 0,75 до 0,075 мм підвищує термін експлуатації підшипника у 4,5 рази. У біметалевих вкладнях товщина шару бабіту змінюється від кількох міліметрів до 0,2 мм. Подальше зменшення товщини шару неможливе, оскільки збільшується ймовірність його швидкого стирання. Зменшення товщини шару бабіту вдалося досягти у три металевихтриметалевих вкладнях, де між сталевою основою та антифрикційним шаром наносять проміжний пористий мідно-нікелевий прошарок. При заливанні рідкий бабіт затікає у пори прошарку, що забезпечує його добре зчеплення з основою. Це дозволяє зменшити товщину шару і тим самим покращити службові властивості вкладнів.
 
== Застосування ==
ЗастосовуютьсяСвинцеві длябабіти заливаннязастосовуються для [[підшипник]]ів [[електродвигун]]ів, [[турбіна|турбін]], [[компресор]]ів, [[насос]]ів, [[генератор]]ів, [[верстат]]ів, [[трансміся|трансмісій]] тощо. Застосовують бабіти переважно на свинцевій основі, які містять в своєму складі 65—75% свинцю, 6—16% олова, 14—16% [[сурма|сурми]], до 2% [[кадмій|кадмію]], до 1% [[нікель|нікелю]], до 1% [[миш'як]]у або до 0,1% [[телур]]у. У підшипниках, щокотрі працюють при жорсткому температурному режимі ій великих ударних навантаженнях, застосовують бабіти на олов'яній основі. Широко застосовують також безолов'яні свинцево-кальцієві бабіти. (0,8% Na, 0,9% Ca і 98,3% Pb).
 
== Джерела ==
 
* {{УРЕ}}
* Дяченко С.С. та ін. Матеріалознавство. — Харків: ХНАДУ, 2007.  —440 с.
 
{{tech-stub}}
1996

редагувань