Юрій Фельтен: відмінності між версіями

 

У 18 столітті мали широке розповсюдження «архітектурні увражі», тобто альбоми зразків. Ними часто користувалися як модними зразками чи типовими проектами архітектори — аматори, архітектори — кріпаки. Копіювали і пристосовували до тогочасних вимог усе — від проектів паркових [[павільйон]]ів і невеличких [[палац]]ів до фігурних металевих огорож і парканів. Коли імператриця Катерина ІІ оприлюднила наказ про створеня металевого паркану для Літнього саду в Санкт-Петербурзі, Фельтен скопіював[[ малюнок]] риштування француза Даніеля Моро з архітектурного увражу, трохи його спростивши. Він і стане уславленим зразком, практичне виконання якого реалізував росіянин Петро Єгоров. Для Чесменського палацу Катерини ІІ (Подорожній палац на Московському тракті) за зразок взято англійський палац Лонгфорд або замок Інверарі. Віддаленість скопійованого зразка лише збільшувала вартість споруди Фельтена.

В 20 столітті вироблені інші критерії і оцінки творчості попередніх митців, ніж у 18 ст. Поціновують саме оригінальність, неповторність задуму, проекту і його втілення. Скромне обдарування Фельтена пасе задніх навіть у порівнянні з небагатою творчою фантазією [[Старов Іван Єгорович|Старова Івана Єгоровича]] чи Валлєн Деламота. Тому на перші місця в оцінках митців — сучасників Фельтена виходять -