Волока (міра): відмінності між версіями

"Волочна поміра" була обміром та переділом земель спочатку у великокнязівських, а потім і у приватних маєтках [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], проведених відповідно до “[[Устава на волоки|Устави на волоки]]” (1557 року). На основі чіткого обліку великокнязівської, шляхетської та селянської землі відбувався перерозподіл ґрунтів між панами та селянами (одна панська волока — сім селянських) з метою підвищення продуктивності [[Фільварок|фільваркових]] і селянських господарств, збільшення виробництва, насамперед товарного збіжжя. Сприяла руйнуванню громади, диференціації селянських господарств, адже волока надавалася лише тим селянам, які мали “повне тягло” (пару коней чи волів), половину волоки — тим, хто мав “півтягла”, а хто тягла не мав, орної землі не отримував. В українських землях “Устава на волоки” найактивніше впроваджувалася у [[Кременецький повіт|Кременецькому повіті]], Ковельському старостві, [[Руське воєводство|Руському воєводстві]] та окремих приватних маєтках [[Луцький повіт (I Річ Посполита)|Луцького]] і Володимирського повітів Волині. <br />