Празький метрополітен: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Замінено вміст на «?????????????????????» Мітка: УВАГА! Можливий вандалізм! |
м Відкинути редагування 77.65.19.35 до зробленого RedBot |
||
Рядок 1:
{{Метро
| Назва = Празький метрополітен
| Логотип = [[File:Prag Metro Logo.svg|200px]]
| Країна = {{CZE}}
| Місто = [[Файл:Flag of Prague.svg|22пкс]] [[Прага]]
| Відкриття = [[9 травня]] [[1974]] року
| Довжина = 59,3 км
| Станції = 57
| Лінії = 3
| Пасажири_за_добу = 1 602 500 ([[2009]])
| Пасажири_за_рік = 584,9 млн. ([[2009]])
| Схема ліній = [[Файл:Prague_metro_plan_2008.svg|300px]]
}}
'''Празький метрополітен''' або '''Празьке метро''' ({{lang-cs|Pražské metro, Metro v Praze}}) — єдиний [[метрополітен]] [[Чехія|Чехії]], один із основних засобів [[транспорт]]у в [[Прага|Празі]] і шостий за річним пасажиропотоком серед метрополітенів [[Європа|Європи]]<ref>Після [[Московський метрополітен|Московського]], [[Паризький метрополітен|Паризького]], [[Лондонський метрополітен|Лондонського]], [[Петербурзький метрополітен|Петербурзького]] та [[Мадридський метрополітен|Мадридського]]</ref>, зі щорічним пасажиропотоком [[#Пасажиропотік|понад 500 мільйонів пасажирів]]. Відкритий [[9 травня]] [[1974]] року.
== Основна інформація ==
Празьке метро складається з трьох [[#Лінії|ліній]], 57 станцій (серед них три вузли пересадок) та має загальну довжину ліній 59,3 км, включає чотири тунелі під [[Влтава|Влтавою]]. Метрополітен працює з 4-5 годин ранку з неділі до четверга (в п'ятницю та суботу останні поїзди вирушають близько години ночі). Інтервали руху становлять від 2-5 хвилин у робочі дні до 7,5-10 у вихідні.
Максимальна швидкість, на яку розрахована система, складає 80 км/год, хоча середня швидкість на практиці (включаючи зупинки на станціях) у [[2009]] році досягала 35,5 км/год.<ref name="vs"></ref>
Метрополітеном завідує Організація громадського транспорту Праги ({{lang-en|Prague Public Transit Company Co. Inc.}}, {{lang-cs|Dopravní podnik hlavního města Prahy a.s.}}), яка також відповідальна за [[Празький трамвай|трамваї]], автобуси, фунікулер та підвісну дорогу в [[Празький зоопарк|зоопарку]]. З [[1993]] року до цих видів транспорту долучено приміські потяги і автобуси, а також частину паркувальних зон. Всі вони утворюють єдину систему (''Pražská integrovaná doprava — PID''). Ціни на транспорт залежать від зони, але метрополітен належить виключно центральній.<ref name="fare">[http://www.dpp.cz/en/fares-in-prague/ Fares in Prague]{{ref-en}}{{ref-cs}}{{ref-de}}</ref>
== Історія ==
=== Планування ===
[[Файл:Ladislav Rott podzemni draha 1898.jpg|thumb|right|210px|Лист Ладіслава Ротта]]
Перша ділянка Празького метро запрацювала [[1974]] року, але ідеї будівництва підземки в місті були ще в [[19 століття|19 столітті]]. Вперше така пропозиція була подана Ладіславом Роттом у [[1898]] році. Він закликав міську раду скористатися тим, що на той час велися роботи зі знесення частин [[Старе Місто (Прага)|Старого Міста]] та будівництва дренажних систем, і запропонував в той же час почати розробку тунелів. Проте цей план був відхилений чиновниками.
Іншу пропозицію, де використовувалося поняття «метро», було подано 1926 року Владіміром Лістом та Богумілем Беладою. Хоча її теж не прийняли, вона стимулювала до пошуку рішення проблеми з ростом транспортного навантаження в Празі. У 1930-х та 1940-х роках почалися інтенсивні проектні планування, що розглядали два варіанти: [[підземний трамвай]] на зразок [[Криворізький метротрам|Кривого Рогу]] чи [[Брюссельський метрополітен|Брюсселя]] (існуючі трамвайні маршрути курсували б під землею в центрі міста) та повноцінний метрополітен з незалежними лініями. Для обох варіантів було заплановано три лінії, що приблизно відповідали наявним лініям A, B та C. Після [[Друга світова війна|війни]] робота зупинилася через нестабільну економічну ситуацію.<ref name="hist"></ref>
=== Розвиток ===
[[Файл:Praha, Anděl, deska.JPG|thumb|right|210пкс|Пам'ятна дошка на станції ''Андел'' (колишня ''Московська'')]]
На початку 1960-х років було остаточно прийнято проект підземного трамвая, а [[9 серпня]] [[1966]] почалося будівництво першої станції (''Головний вокзал/Hlavní Nádraží''), тому у її вигляді простежуються елементи метротрамівського дизайну. Але наступного року уряд вирішив побудувати повноцінний метрополітен замість метротраму, певною мірою через його популярність в інших державах, зокрема [[СРСР]]. Згодом потяги теж були імпортовані з Радянського Союзу. Хоча планувалося відкрити метрополітен 1970 року, через нестачу досвідчених кадрів<ref>30 let pražského metra, Pavel Fojtík, ISBN 80-239-2704-3, str. 46 a 53</ref> будівництво затрималося. Першою ділянкою, яку було введено в дію ([[9 травня]] [[1974]] о 9:19), була лінія з 9 станціями від ''Соколовська/Sokolovská'' (зараз ''Флоренц/Florenc'') до ''Качеров/Kačerov'', з депо в Качерові, що зараз належить до [[Лінія C (Празький метрополітен)|лінії C]].
<ref name="hist">[http://www.angrenost.cz/metro/history.php ::Prague Metro - history::]</ref> Урочисте відкриття станцій перетворилося на політичну демонстрацію, на якій тодішній секретар Комуністичної партії перерізав стрічку.<ref name="nov">[http://www.novinky.cz/ekonomika/139480-obrazem-husak-pred-34-lety-zahajil-provoz-prazskeho-metra.html Історична довідка з фотографіями]{{ref-cs}}</ref>
Після цього будівництво стало йти швидше. З 1973 року йшло будівництво перших семи станцій [[Лінія A (Празький метрополітен)|лінії A]] (''Дейвіцька/Dejvická'' — ''Площа Миру/Náměstí Míru''), що були відкриті [[12 серпня]] [[1978]] і сполучили міські райони [[Дейвіце]], [[Градчани]], [[Старе Місто (Прага)|Старе Місто]] та [[Мала Страна]]; ''Музеум/Muzeum'' стала станцією пересадки на гілку C. Тоді як на той час всі станції лінії C будувалися відкритим методом, на новій лінії вперше з'явилися станції глибокого залягання (''Площа Миру/Náměstí Míru'', 52 м, досі є найглибшою станцією метрополітену) — це було викликано наявністю перепадів висот, історичних будівель у центрі міста та необхідністю проходу під Влтавою. У 1980 році обидві лінії розширилися: на A з'явилися три станції в східний бік (до ''Желівського/Želivského''), лінія C ж пішла далі на південний схід до станції ''Космонавтів/Kosmonautů'' (зараз ''Гає/Háje''). Ці чотири станції лінії С розвантажили один з найзаселеніших житлових масивів всієї [[Чехія|Чехії]] — ''Jižní Město'' («Південне місто»). <ref name="hist"></ref>
[[3 листопада]] [[1984]] року відкрилися наступні станції на лінії C, ''Влтавська/Vltavská'' та ''Вокзал Голешовіце/Nádraží Holešovice'' (тодішня назва — ''Фучика/Fučíkova'') з тунелем під Влтавою. Спочатку були пропозиції провести лінію через міст над річкою. Це відповідало б тодішньому проекту реконструкції Празького залізничного вузла, де мав бути маршрут через райони Голешовіце та Лібень ({{lang-cs|Libeň}})<ref> PRAHA 19. a 20. století Technické proměny, Jiří Kohout, Jiří Vančura, str. 239 {{ref-cs}}</ref>, проте цей варіант був відхилений.<ref name="hist"></ref>
[[2 листопада]] [[1985]] року відкрилася перша ділянка [[Лінія B (Празький метрополітен)|лінії B]]. Вона складалася з семи станцій, від ''Сміховського вокзалу/Smíchovské nádraží'' до кінцевої ''Соколовська/Sokolovská'' (нинішня назва ''Florenc''). Так утворився трикутник пересадок (''Мустек/Můstek'' мала перехід до [[Лінія A (Празький метрополітен)|лінії A]], ''Sokolovská'' — до C).
Упродовж наступних років розвивалася переважно лінія B. На лінії A було відкрито станції ''Страшніцька/Strašnická'' (1987) та ''Скалка/Skalka'' (1990), сконструйована на місці вже існуючої колії, що сполучала тоді ще кінцеву «''Страшніцьку''» з депо Гостіварж.<ref name="hist"></ref>
У 1988 році до [[Лінія B (Празький метрополітен)|лінії В]] додалася ділянка у напрямку заходу від ''Сміховського вокзалу/Smíchovské nádraží'' до ''Нове Бутовіце/Nové Butovice''. Чотири нові станції у східному напрямку відкрилися 1990 року, кінцевою була ''Чесько-Моравська/Českomoravská''. Ще одне продовження відбулося [[11 листопада]] [[1994]] року — продовжено лінію від ''Нового Бутовіце/Nové Butovice'' до ''Злічин/Zličín'', і разом з цим відкрилося нове депо в Злічині для обслуговування лінії В (до цього використовувалося депо Качеров на лінії C). Остання ділянка лінії В була відкрита [[8 листопада]] [[1998]] року — до східної станції ''Черни Мост/Černý Most''. Згодом на існуючих ділянках було відкрито станції ''Глоубетин/Hloubětín'' (1999) та ''Колбенова/Kolbenova'' (2001). На цьому спорудження лінії завершилося — ніяких планів щодо подальшого її розвитку немає.<ref name="hist"></ref>
Розширення лінії C в бік півночі почалося [[26 червня]] [[2004]] року з відкриттям двох станцій, ''Кобиліси/Kobylisy'' (що стала першою однозвідною станцією в Празькому метро) та ''Ладві/Ládví''. Частково тунелі пролягали під [[Влтава|Влтавою]] — для цього була використана особлива технологія. Спочатку в руслі річки було пророблено котлован, а самі тунелі конструювалися в [[корабельний док|доку]] на березі річки. Згодом доки були опущені під воду, а готові тунелі було поставлено в потрібну позицію.<ref name="hist"></ref> Іншою перешкодою при будівництві ділянки був значний перепад висот (112 м) між долиною Влтави та [[плато]] за нею, де розташовані житлові квартали. Через це максимальний ухил лінії становить 39.5 ‰. Платформа станції ''Ладві'' знаходиться на глибині приблизно 7 метрів, і через розташування на височині ця станція має найбільшу висоту над рівнем моря (282 м) серед усіх станцій системи.<ref>[http://www.metrostav.cz/en/news/press_releases/detail?id=693 Metrostav.cz: Press Release]{{ref-en}}</ref>
[[26 травня]] [[2006]] року на лінії А відкрилася нова станція — ''Депо Гостіварж/Depo Hostivař'' на коліях однойменного депо. [[8 травня]] [[2008]] року на лінії C в північному напрямку відкрилися три станції: ''Стржижков/Střížkov'', ''Просек/Prosek'' та ''Летняни/Letňany''. Загальна довжина нової ділянки — 4,6 км, вартість будівництва — 15 мільярдів [[чеська крона|крон]].<ref name="nov8">[http://www.novinky.cz/ekonomika/139416-metrem-na-prosek-a-do-letnan-zacali-jezdit-prvni-cestujici.html Metrem na Prosek a do Letňan začali jezdit první cestující]{{ref-cs}}</ref>
=== Перспективи ===
[[12 квітня]] [[2010]] року офіційно почалося будівництво нової ділянки лінії А від станції ''Дейвіцька/Dejvická'' довжиною понад 6 км. На цій ділянці заплановано станції ''Червени врх/Červený vrch'', ''Велеславін/Veleslavín'', ''Петржіни/Petřiny'' та ''Мотол/Motol''. Вартість будівництва складає 18,7 млрд крон, з яких 8 млрд мерія Праги отримає з фонду [[ЄС]], а інші — з міського бюджету. Держава до фінансування стосунку не має. Підрядником було обрано консорціум компаній «Metrostav» та «Hochtief CZ». Закінчення будівництва очікується [[2014]] року.<ref>[http://file.mf.cz/767/1-24-E15-1304.pdf «E15», «Výstavba úseku metra A do Motola začala», 13.04.2010]</ref><ref name="prahaeu">http://www.praha.eu/jnp/en/transport/public_transportation/the_extension_of_the_line_a_has_been.html Extension of Line A</ref> Подальша перспектива передбачає продовження гілки до аеропорту «Прага-Ружіне» до [[2021]] року, хоча остаточний маршрут ще не вирішений. <ref>[http://praha.idnes.cz/Clanek.aspx?c=A050418_203836_praha_ton Metro na letiště povede přes Motol]{{ref-cs}}</ref><ref>[http://www.railwaygazette.com/news/single-view/view/work-starts-on-praha-metro-extension.html Work starts on Praha metro extension]{{ref-en}}</ref>
Тоді ж було оголошено плани щодо нової лінії D. За словами мера Павла Бема, в перспективі вона має пройти через центр [[Прага|Праги]] в напрямку від головного вокзалу ({{lang-cs|Hlavní nádraží}}) до депо Пісніце ({{lang-cs|Depo Písnice}}) та суттєво розвантажити лінію C. Потяги на лінії будуть курсувати без водіїв, розробляється система віддаленого контролю. Нова лінія також покращить транспортну та екологічну ситуацію в південно-західній частині міста через очікуване зменшення кількості машин та автобусів. Вартість розробки та конструкції лінії — в районі 40 млрд [[чеська крона|чеських крон]].
За проектом, лінія буде довжиною близько 11 км загальної довжини та матиме десять станцій: ''Hlavní nádraží'', ''Náměstí Míru'', ''Náměstí Bratří Synků'', ''Pankrác'', ''Olbrachtova'', ''Nádraží Krč'', ''Nemocnice Krč'', ''Nové Dvory'', ''Libuš'' та ''Písnice''. Частина бюджету (1,8 млрд крон) піде на будівництво депо.<ref name="prahaeu"></ref>
=== Інші події ===
[[Файл:Prague metro plan 2002 floods.svg|thumb|right|260px|Станції, затоплені 2002 року]]
* [[22 лютого]] [[1990]] року, після [[Оксамитова революція|Оксамитової революції]], назви 12 станцій, що мали комуністичний підтекст, було змінено на політично нейтральні. Зокрема, станцію ''Леніна'' ({{lang-cs|Leninova}}), що до цього містила великий бюст [[Ленін]]а, було перейменовано на ''Дейвіцьку'' ({{lang-cs|Dejvická}}) разом із вулицею та житловим масивом біля станції.
{| align="center" class="standard"
! |Стара назва (укр.)
! |Стара назва (чес.)
! |Нова назва (укр.)
! |Нова назва (чес.)
|-----
| Леніна
| Leninova
| [[Дейвіцька]]
| Dejvická
|-----
| Соколовська
| Sokolovská
| Флоренц
| Florenc
|-----
| Московська
| Moskevská
| Андел
| Anděl
|-----
| Шверми
| Švermova
| Їноніце
| Jinonice
|-----
| Дукельська
| Dukelská
| Нове Бутовіце
| Nové Butovice
|-----
| Молодіжна
| Mládežnická
| Панкрац
| Pankrác
|-----
| Фучика
| Fučíkova
| Вокзал Голешовіце
| Nádraží Holešovice
|-----
| Готтвальда
| Gottwaldova
| Вишеград
| Vyšehrad
|-----
| Бургомістра Вацека
| Primátora Vacka
| Розтили
| Roztyly
|-----
| Будівників
| Budovatelů
| Ходов
| Chodov
|-----
| Дружби
| Družby
| Опатов
| Opatov
|-----
| Космонавтів
| Kosmonautů
| Гає
| Háje
|}
<br />
* Метро постраждало під час повеней у серпні 2002 року, загалом 19 станцій було залито водою. Пошкодження було оцінено в 6,9 мільярдів [[Крона чеська|чеських крон]] (бл. 200 млн. [[долар США|доларів США]]). 2,8 мільярда з них було виплачено державою, 2,4 млрд позичено з [[Європейський інвестиційний банк|Європейського інвестиційного банку]], мільярд було відшкодовано страхуванням, а також використано 700 мільйонів крон з фонду Організації громадського транспорту Праги. 12-15 серпня було закрито всі 19 станцій. Відновлення роботи почалося вже 16 серпня, проте останні станції ''Кржіжікова/Křižíkova'' та ''Інвалідовна/Invalidovna'', що знаходяться в найбільш постраждалій території Праги — Карліні ({{lang-cz|Karlín}}), відкрилися 22 березня 2003 року.<ref>[http://www.metroweb.cz/metro/povoden/pov-zpro.htm Хронологія закриттів і відкриттів]{{ref-cs}}</ref> Після потопу було вжито низку заходів, спрямованих на попередження подальших випадків.<ref>[http://www.metroweb.cz/povoden/povoden-opatreni.htm Protipovodňová ochrana pražského metra]{{ref-cs}}</ref>
*[[16 червня]] [[2011]] року в метрополітені відбувся страйк, у результаті якого рух вимушено зупинився вперше за багато років. Причиною страйку було невдоволення громадян урядовими реформами, зокрема пропозицією підняти пенсійний вік. Кілька сотень людей відмовилися залишити вагони, коли потяг зупинився на кінцевій станції. Офіційно протест закінчився о 01:00 за місцевим часом, проте деякі люди залишилися стояти.<ref>[http://in.reuters.com/article/2011/06/16/uk-czech-strike-idINLNE75F04920110616 Strike shuts Czech railway, metro in reform protest]{{ref-en}}</ref><ref>[http://praguemonitor.com/2011/06/17/hundreds-people-protest-prague-metro-station-against-strike Hundreds of people protest at Prague metro station against strike]{{ref-en}}</ref>
== Рухомий склад ==
{|class="wikitable" style="float: right;"
! Тип
! Кількість вагонів<br />на 31.12.2009<ref name=vs/>
|-
| 81-71
| 82
|-
| 81-71M
| 395
|-
| M1
| 240
|-
| Ečs
| 3
|}
=== Поточний ===
На всіх лініях празького метро використовуються потяги, які мають п'ять вагонів. Наразі метрополітен чеської столиці має два типи потягів:
* '''Siemens M1''', використовується на лінії C з 1998 року, повністю замінив старі вагони на цій лінії в 2003 році. Зараз метрополітен володіє 48 одиницями.
* '''81-71M'''. На початку 1990-х стало зрозуміло, що рухомий склад потребує оновлення. Спочатку планували замінити всі радянські вагони новими, але це потребувало невиправданих витрат. Тому було вирішено, що нові потяги лише замінять серію Ečs у більшій кількості через ріст системи, а серія 8171 буде модернізована компанією [[Škoda|Шкода]] до типу 8171M. Перші вагони моделі обслуговували лінію C разом з 8171 та новими M1. Але там вони поступово були замінені потягами Siemens M1, а зараз ці потяги курсують на лініях A та B.<ref name="rst"></ref>
=== Вийшли з ужитку ===
* '''R1'''. Коли уряд [[Чехословаччина|Чехословаччини]] прийняв рішення про будівництво повноцінного метро замість метротраму, на чеський завод ČKD Tatra Smíchov було покладено завдання розробити потяги. У 1970—1971 роках було побудовано дві одиниці з двома вагонами, коли прийняли рішення імпортувати вагони з [[СРСР]]. Як згодом виявилося, чеські R1 були надійнішими за радянські. Після цього ČKD випробовував наявні моделі протягом кількох років для можливого експортування, але в 1980-х роках вони були здані на металобрухт.<ref name="rst"></ref>
* '''Ečs (Ечс)'''. Коли у 1971 році було побудовано перші прототипи, уряд Чехословаччини прийняв рішення про імпорт вагонів серії «E» з [[СРСР]]. Проте цей тип вважався застарілим, і згодом був модифікований. Оновлена версія називалася Ečs, тобто «E Чехословацький». Ці вагони обслуговували метро з першого дня відкриття, 9 травня 1974 року. Поїзди, які спочатку складалися з трьох вагонів, пізніше були розширені до чотирьох, а в 1979 році кількість вагонів була збільшена до п'яти, наскільки дозволяв розмір тодішніх станцій. Ця модель використовувалася виключно на лінії C, на інших цього не дозволяли відносно круті спуски та підйоми. До 1997 року на металобрухт були здані всі вагони, крім чотирьох. Один із них зберігається в [[Музей транспорту Праги|музеї транспорту Праги]], а з інших трьох зроблено потяг, що зберігається в депо Качеров і кілька разів на рік з'являється на гілці.<ref name="rst"></ref>
* '''81-71'''. Оскільки вагони серії Ečs не підходили для стрімких підйомів, які були наявні на лінії A (що тоді ще будувалася), ''Празька компанія громадського транспорту'' зробила запит на вдосконалення моделі. Так було розроблено новий тип 81-71, який тим не менш був схожий на Ečs. Перші вагони з'явилися 1978 року та транспортувалися з [[СРСР]] до 1990-го, всього було імпортовано 507 вагонів для всіх трьох ліній. На лінії C їх замінили нові потяги M1, на двох інших — модернізовані 81-71M. 2 липня 2009 року експлуатацію серії було остаточно припинено.<ref name="rst">[http://www.angrenost.cz/metro/rolling_stock.php ::Prague Metro - rolling stock::]</ref>
<center><gallery widths="170" heights="120">
Файл:Prague metro station Nadrazi Holesovice.jpg|Siemens M1, станція ''Вокзал Голешовіце (Nádraží Holešovice)''
Файл:Praha metro renovovany vlak.jpg|Оновлений 81-71М
Файл:Esc in Prague.JPG|Ečs на станції ''Гає''
Файл:Praha, Anděl, vlak.jpg|81-7171 на станції ''Андел''
</gallery></center>
== Лінії та депо ==
Празький метрополітен має 3 лінії ([[Лінія A (Празький метрополітен)|Лінія A]], [[Лінія B (Празький метрополітен)|Лінія B]] та [[Лінія C (Празький метрополітен)|Лінія C]]):
{| border="1" cellpadding="3" style="margin: 0 auto; border-collapse: collapse; text-align: center;"
|-
!style="background: #E8E8E8;"| Лінія!!style="background: #E8E8E8;"| Напрям!!style="background: #E8E8E8;"|Введена в дію!!style="background: #E8E8E8;"|Довжина!!style="background: #E8E8E8;"|Станції
|-
|style="background: green;"| <font color=black>'''A'''</font>
|style="text-align: center;"|''(Депо Гостіварж ↔ [[Дейвіцька]])''
|1978||11 км||13
|-
|style="background: yellow;"| <font color=black>'''B'''</font>
|style="text-align: center;"|''(Черни Мост ↔ Злічин)''
|1985||25,7 км||24
|-
|style="background: red;"| <font color=black>'''C'''</font>
|style="text-align: center;"|''(Летняни ↔ Гає)''
|1974||22,4 км||20
|}
Всі три лінії перетинаються в центрі міста, формуючи трикутник з трьома станціями пересадки (''Музеум/Muzeum'', ''Мустек/Můstek'' та ''Флоренц/Florenc''). Найглибша станція, ''Площа Миру/Náměstí Míru'', розташована на глибині 52 метрів. Центральні станції ліній A та B будувалися переважно тунельним методом і тому мають значну глибину залягання. Більшість станцій цих ліній, що знаходяться в житлових районах, будувалися відкритим методом і знаходяться в кількох метрах від поверхні. Лінія C — майже повністю мілкого закладення, найглибша станція ''Кобиліси/Kobylisy'' має глибину 31,5 м, вона ж є єдиною, що будувалася тунельним методом.<ref>[http://www.metroweb.cz/metro/stanice/linka_c.htm Metroweb.cz: Linka C]{{ref-cs}}</ref>
Лінія B частково йде всередині засклених надземних тунелів: між станціями ''Гурка/Hůrka'' та ''Лужіни/Lužiny'' на заході, і між ''[[Райська заграда]]/Rajská zahrada'' та ''Черни Мост/Černý Most'' на сході.
За результатами дослідження, проведеного у листопаді 2008 року, найзавантаженішими станціями є ''Мустек/Můstek'' на лінії A з пасажирообігом в 188 081 пасажирів на день (включаючи пересадки) та ''Музеум/Muzeum'' на лінії C, пасажирообіг якої склав 161 915 з пересадками. В середньому щоденно через усі пересадкові вузли (з урахуванням входу, виходу й пересадки) проходило 569 000 пасажирів. Станції з максимальним пасажирообігом на вхід і вихід — ''I. P. Pavlova'' (118 647 осіб на добу),
''Дейвіцька/Dejvická'' (117 726) та ''Андел/Anděl'' (101 451).<ref name="r2009"></ref>
=== Галерея ===
<center>
{{Приховати|Показати фотографії станцій різних ліній}}
<center><gallery perrow="5">
Файл:Prague metro Hradcanska station 01.JPG|''Градчанська/Hradčanská'' — типове оформлення колійної стіни
Файл:Praha, Jiřího z Poděbrad, výstup.jpg|''Їржі з Подєбрад/Jiřího z Poděbrad'', вхід до станції
File:ZelivskehoStationName.jpg|''Желівського/Želivského''
Файл:StrasnickaStationName.jpg|''Страшніцька/Strašnická''
Файл:Depo Hostivar 02.jpg|''Депо Гостіварж/Depo Hostivař''
</gallery></center>
<center><gallery>
Файл:Luka-Nastupiste.jpg|''Лука/Luka''
Файл:Praha Metro Nove Butovice.jpg|''Нове Бутовіце/Nové Butovice''
Файл:Praha, Anděl, Vestibul metra Na Knížecí.jpg|''Андел/Anděl'', оздоблення на честь дружби з [[СРСР]]
Файл:Praha - Českomoravská I.jpg|''Чесько-Моравська/</br>Českomoravská''
Файл:Smíchovské nádraží, žlutý vstup u Rozkošného.jpg|''Сміховський вокзал/Smíchovské nádraží'' — оригінальний наземний вестибюль
</gallery></center>
<center><gallery>
Файл:Metro Letňany 1.jpg|''Летняни/Letňany''
Файл:Praha, Kobylisy, stanice metra Ládví II.JPG|''Ладві/Ládví''
Файл:Praha, Nádraží Holešovice, nástupiště.jpg|''Вокзал Голешовіце/Nádraží Holešovice''
Файл:Praha, Vyšehrad, Stanice metra.jpg|''Вишеград/Vyšehrad''
Файл:Praha metro Chodov 2.jpg|''Ходов/Chodov''
</gallery></center>
|}
</pre>
</center>
=== Депо ===
==== Депо Качеров ====
'''Депо Качеров''' ({{lang-cs|Depo Kačerov}}) — найперше депо, відкрите [[9 травня]] [[1974]] року з відкриттям системи. Обслуговує лінію С, до [[1985]] року обслуговувало [[Лінія A (Празький метрополітен)|лінію A]], певний час і [[Лінія B (Празький метрополітен)|лінію B]]. Знаходиться в адміністративному районі [[Адміністративний поділ Праги|Прага 4]], займає площу приблизно 13 [[гектар]]ів.
Площа головного комплексу (4 зали) — 30 725 м², розраховане на розміщення 185 метровагонів. Всього має 22 колії — 15 для обслуговування робочих потягів, 2 для мийки та обдувки і 5 ремонтних.<ref>[http://www.metroweb.cz/metro/d_kacerov/d_kacerov.htm Metroweb.cz]</ref>
==== Депо Гостіварж ====
'''Депо Гостіварж''' ({{lang-cs|Depo Hostivař}}) — друге депо, відкрите [[1985]] року для обслуговування [[Лінія A (Празький метрополітен)|лінії A]]. Знаходиться в адміністративному районі [[Адміністративний поділ Праги|Прага 10]], займає площу приблизно 21,5 [[гектар]].
Площа головного комплексу (6 зал) — 34 800 м², розраховане на розміщення 200 метровагонів. <ref>[http://www.metroweb.cz/metro/d_hostivar/d_hostivar.htm Metroweb.cz]</ref>
[[26 травня]] 2006 року у будівлі депо було відкрито однойменну станцію. Хоча вона знаходиться в малонаселеному районі, поруч знаходиться автовокзал, що робить її зручним вузлом пересадки.
==== Депо Злічин ====
'''Депо Злічин''' ({{lang-cs|Depo Zličín}}) — третє депо, відкрите [[1994]] року для обслуговування [[Лінія B (Празький метрополітен)|лінії B]]. Знаходиться в західній частині адміністративного району [[Адміністративний поділ Праги|Прага 5]], займає площу приблизно 18,3 [[гектар]]а.
Площа головного комплексу — приблизно 23 000 м², розраховане на розміщення 200 метровагонів (до [[2001]] року — 150, згодом було розширене). Всього має 23 колії довжиною 210 м.<ref>[http://www.metroweb.cz/metro/d_zlicin/d_zlicin.htm Metroweb.cz]</ref>
<center><gallery widths="260px" heights="240px">
Файл:Depo Kačerov, vrátnice.jpg|Депо Качеров
Файл:Depo Hostivar1.JPG|Депо Гостіварж
Файл:Depo Zličín, od jihu.jpg|Депо Злічин, день відкритих дверей
</gallery></center>
== Пасажиропотік ==
<div class="noprint" style="float:right; border:1px solid blue; width:220px; backgroundcolor:#fff; padding:3px;">
''[[Файл:Sound-icon.png|24px|Tondatei]] [[Медіа:Prague metro 04.ogg|Оголошення у вагоні: «Ukončete prosím výstup a nástup, dveře se zavírají»<br />''(«Просимо закінчити висадку та посадку, двері зачиняються»)'']]''
</div>
За всю історію в Празькому метро було перевезено більше 10 мільярдів пасажирів. Щоденний пасажиропотік складає близько мільйона людей, що у 2009 році склало 44,8%<ref name="r2009"></ref> від усіх пасажироперевезень у місті. До 1992 року в метро спостерігалося регулярне збільшення щорічної кількості пасажирів, тоді ж було встановлено рекордну цифру в 630 мільйонів. Після цього почався спад, і вже в 1996 році цей показник опустився до 406 мільйонів. З 1997 року знову починається поступове зростання.
{| border="1" cellspacing="0" cellpadding="5" class="wikitable"
|+ Статистика щорічного пасажиропотоку
| valign="top" |
{|
! style="background:#efefef;" | Рік
! style="background:#efefef;" | Пасажиропотік
|-
| [[1974]] || align="right" | 38 904 000
|-
| [[1975]] || align="right" | 63 989 000
|-
| [[1976]] || align="right" | 95 547 000
|-
| [[1977]] || align="right" | 102 832 000
|-
| [[1978]] || align="right" | 144 082 000
|-
| [[1979]] || align="right" | 206 961 000
|-
| [[1980]] || align="right" | 216 926 000
|-
| [[1981]] || align="right" | 254 785 000
|}
| valign="top" |
{|
! style="background:#efefef;" | Рік
! style="background:#efefef;" | Пасажиропотік
|-
| [[1982]] || align="right" | 259 650 000
|-
| [[1983]] || align="right" | 269 902 000
|-
| [[1984]] || align="right" | 272 888 000
|-
| [[1985]] || align="right" | 335 151 000
|-
| [[1986]] || align="right" | 410 961 000
|-
| [[1987]] || align="right" | 431 418 000
|-
| [[1988]] || align="right" | 446 088 000
|-
| [[1989]] || align="right" | 459 362 000
|}
| valign="top" |
{|
! style="background:#efefef;" | Рік
! style="background:#efefef;" | Пасажиропотік
|-
| [[1990]] || align="right" | 472 002 000
|-
| [[1991]] || align="right" | 556 503 000
|-
| [[1992]] || align="right" | '''629 162 000'''
|-
| [[1993]] || align="right" | 554 868 000
|-
| [[1994]] || align="right" | 531 401 000
|-
| [[1995]] || align="right" | 413 442 000
|-
| [[1996]] || align="right" | 406 127 000
|-
| [[1997]] || align="right" | 407 010 000
|}
| valign="top" |
{|
! style="background:#efefef;" | Рік
! style="background:#efefef;" | Пасажиропотік
|-
| [[1998]] || align="right" | 408 297 000
|-
| [[1999]] || align="right" | 428 076 000
|-
| [[2000]] || align="right" | 423 187 000
|-
| [[2001]] || align="right" | 442 448 000
|-
| [[2002]] || align="right" | 416 000 000
|-
| [[2003]] || align="right" | 459 000 000
|-
| [[2004]] || align="right" | 496 013 000
|-
| [[2005]] || align="right" | 515 098 000
|}
| valign="top" |
{|
! style="background:#efefef;" | Рік
! style="background:#efefef;" | Пасажиропотік
|-
| [[2006]] || align="right" | 531 239 000
|-
| [[2007]] || align="right" | 537 266 000
|-
| [[2008]] || align="right" | 596 893 000
|-
| [[2009]] || align="right" | 584 880 000<ref name=vs>[http://www.dpp.cz/download-file/3240/VZ2009A.pdf Dopravní podnik hlavního města Prahy - Výroční zpráva 2009]</ref>
|}
|}
== Оплата проїзду ==
=== Історична довідка ===
Спочатку всі станції метро були на входах і виходах обладнані монетними турнікетами, які перекривали вхід тим, хто пробував увійти без оплати (не вкидаючи монети) чи пройти у протилежному напрямку. Останні станції, на яких із самого початку ще були такі пристрої, відкрито [[3 листопада]] [[1984]] року на [[Лінія C (Празький метрополітен)|лінії C]]: ''Влтавська/Vltavská'' та ''Фучика/Fučíkova''. Ціна проїзду становила одну крону, і хоча не дозволялася безплатна пересадка на засоби інших видів громадського транспорту, натомість можна було вільно переходити з лінії на лінію метрополітену.
[[28 вересня|28]]—[[29 вересня]] [[1985]] року<ref>[http://www.metroweb.cz/metro/historie/relikvie/letak01.jpg Metroweb.cz: leták ''Změna systému tarifního odbavování v pražském metru'']{{ref-cs}}</ref> на всіх входах до метро встановлено компостери для квитків марки «Merona»<ref name=babicky>Michal Babický: [http://www.citytrans.info/1999-4.htm#1801738245 (Nejenom) 25 let pražského metra], 12 квітня 1999, www.citytrans.info {{ref-cs}}</ref> та прибрано турнікети. Зробили таку заміну ще перед відкриттям першої ділянки [[Лінія B (Празький метрополітен)|лінії B]]. Компостери з самого початку були електронними зчитувачами, в той час як у трамваях та автобусах і далі використовувалися пробивні угорського виробництва. Ціна проїзду упродовж десятиліття поступово зростала, зате пасажири й далі могли їздити з одним квитком усіма лініями метро.
[[1 червня]] [[1996]] року для всіх типів празького громадського транспорту запроваджено часовий тариф. Зміна передбачала можливість безплатної пересадки на різнотипні транспортні засоби й ви́кликала потребу встановити в метро нові компостери марки «Mikroelektronika», адже нові квитки були ширші, ніж попередні, й мали поперечне маркування, а не поздовжнє, як було раніше.
=== Поточна система ===
Для проїзду в метро потрібно придбати та активувати білет ({{lang-cs|jízdenka}}) перед посадкою. Спеціальні інспектори мають право перевірити придатність білету в будь-який момент на території метрополітену чи в іншому громадському транспорті.
Білети для всіх видів міського транспорту є однаковими. Стандартний білет коштує 26 [[чеська крона|крон]]<ref>Для дітей 10-15 років та пенсіонерів понад 60 — 13 крон</ref> та дає право на 75-хвилинну поїздку (90-хвилинну у вечірні години, на вихідні та державні свята). Білет вартістю 18 крон<ref>Для дітей 10-15 років та пенсіонерів понад 60 — 9 крон</ref> призначений для відстані в п'ять станцій метро (не рахуючи початкову та пересадки, які теж дозволяються), але діє протягом 30 хвилин. З грудня 2007 року стандартний білет можна замовити через [[SMS]].
Також доступні проїзні терміном на 1 добу (110 крон), 3 доби (310 крон) та 5 діб (500 крон), переважно для туристів. На триваліший термін можна придбати місячні проїзні (550 крон), тримісячні (1480 крон) та річні (4750 крон). Для цих проїзних необхідна персональна ідентифікація, при цьому діють знижки для дітей, школярів, студентів та пенсіонерів.<ref name="fare"></ref>
== Безпека ==
З огляду на популярність Празького метрополітену та часті скупчення людей у ньому вживається серія заходів безпеки. Кожна станція обладнана камерою спостереження. <ref>EXNER, Oskar. Náměstek Rudolf Blažek: Bezpečnost občanů neohrožuje jen kriminalita. Portál Hlavního Města Prahy (перев. 2008-11-12).{{ref-cs}}</ref> У 2001 році було вжито заходи на випадок можливого терористичного акту, як вже було в Москві та Лондоні. Вони полягали, зокрема, у серії тренувань служби безпеки<ref>[http://www.bbc.co.uk/czech/domesticnews/story/2005/09/050923_cz_terrorist_exercise_0555.shtml BBC Czech]{{ref-cs}}</ref>, та закликам (у вигляді постерів у вагонах) до пасажирів бути уважними до підозрілих пакетів.
Після [[Терористичний акт 11 вересня 2001|терористичної атаки 11 вересня 2001 року]] більшість смітників із Празького метро було вилучено з міркувань безпеки. Це дещо погіршило ситуацію з чистотою і порядком на станціях, але згодом їх було відновлено.<ref>[http://www.tyden.cz/rubriky/domaci/do-metra-se-vraceji-kose-budou-protiteroristicke_151176.html Tyden.cz]{{ref-cs}}</ref>
На початку [[21 століття]] міською радою Праги було вирішено на майбутнє спрямовувати систему безпеки на випадок [[терористичний акт|терористичного акту]] чи [[стихійне лихо|стихійного лиха]]<ref>[http://kultura.praha-mesto.cz/default.aspx?id=21530&ido=8474&sh=-1491055144&Css=yes Міське інтернет-видання]{{ref-cs}}</ref>, аніж на небезпеку війни, на яку вона була розрахована раніше. Вже на нових станціях стару систему реалізувати не планували, остання ділянка з нею відкрилася 26 червня 2004 року у складі лінії C. Ця важлива зміна для спорудження нових станцій є економнішою і дешевшою на сотні мільйонів крон; на відміну від попередньої (OSM), її встановлення є швидшим. У червні 2005 року на підставі постанови влади № 823 було виділено засоби в розмірі 50 млн [[чеська крона|чеських крон]] на впровадження цих заходів.<ref>[http://racek.vlada.cz/usneseni/usneseni_webtest.nsf/0/7B9375C68DB8F024C12571B6006F9D98/$FILE/uv050629.0823.doc Текст постанови]{{ref-cs}}</ref>
== Цікаві факти ==
[[Файл:Praha rajska zahrada 6.jpg|thumb|right|265px|Нетипова конструкція станції ''[[Райська заграда]]'']]
[[Файл:DCP 2200B.jpg|thumb|right|265px|Залишки історичного мосту на станції ''Мустек'']]
Назва станції ''Můstek'', що означає «місток», походить від назви території навколо. Походження назви стало відомим лише при спорудженні станції, коли будівельники віднайшли залишки середньовічного мосту. Ці рештки використалися для обладнання станції, зараз їх можна побачити біля північно-західного виходу.
Ескалатор на станції ''Площа Миру/Náměstí Míru'' має довжину близько 87 метрів при глибині залягання 52 м та є найдовшим у [[ЄС]].<ref>[http://www.thyssenkrupp-elevator.de/Prag.268.0.html?&L=1 ThyssenKrupp Elevator: Prague]</ref> Проїзд на ньому займає близько двох з половиною хвилин.
Між станціями ''I. P. Pavlova'' (''І. П. Павлова'') та ''Vyšehrad'' (''Вишеград'') шлях проходить всередині [[:en:Nusle Bridge|Нусельського мосту]], що пролягає над стрімкою долиною. Цей перегон є найпопулярнішим у всьому метрополітені — протягом робочого дня в середньому його проїжджають 292 000 пасажирів сумарно в обох напрямках.<ref name="r2009">[http://portal-beta.tsk-praha.cz/rocenka/udi-rocenka-2009-en.pdf Yearbook 2009]{{ref-en}}</ref>
Станція ''Андел/Anděl'' до 1990 року була відома як ''Moskevská'' (''Московська''). Вона була відкрита разом зі станцією [[Празька (станція метро)|«Празька»]] [[Московський метрополітен|Московського метрополітену]] з різницею в чотири дні. В оздобленні її використовувалася пропаганда радянсько-чехословацької дружби. Ця станція, як і залізнична ''Smíchov'', містить деякі з найвідоміших збережених зразків празького мистецтва ери [[комунізм]]у.
Оригінальною є станція ''Райська заграда/Rajská zahrada'' ({{lang-uk|Райський сад}}). Вона є надземною, причому колії розташовані одна над одною. Платформа обладнана великим куполоподібним дахом у темно-синіх тонах, а конструкція має вигляд циліндра, по діагоналі наполовину вкопаного в землю. За свою унікальність у [[1999]] році станція була нагороджена премією «Будівля року» ({{lang-cs|Stavba roku}}).<ref>[http://www.stavbaroku.cz/printDetail.do?Dispatch=ShowDetail&siid=393 Stavba roku 1999]{{ref-cs}}</ref>
== Див. також ==
{{commonscat|Metro in Prague}}
* [[Список станцій Празького метрополітену]]
* [[Транспорт Праги]]
* [[Список метрополітенів]]
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* [http://www.angrenost.cz/metro Опис Празького метро] {{ref-en}}
* [http://www.urbanrail.net/eu/praha/praha.htm Metro Prag – UrbanRail] {{ref-en}}
* [http://www.metroweb.cz/ Приватний сайт про празьке метро] {{ref-cs}}{{ref-en}}
* [http://www.metroweb.cz/metro/metro-budoucnost.gif План розвитку до 2025 року]
* [http://www.metroweb.cz/povoden/foto-metro.htm Фотографії затоплених станцій (2002-2003)]
== Література ==
* {{книга|автор=И. Черкасов|заголовок=Пражский метрополитен — стройка чехословацко-советского сотрудничества|посилання=|місце=Прага, Москва|видавництво=|рік=1981|сторінок=195-201}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Hans-Werner Schleife|заголовок=Metros der Welt|посилання=|місце=Берлін|видавництво=transpress Verlag für Verkehrswesen|рік=1985|сторінок=}} {{ref-de}}
* {{книга|автор=Walter J. Hinkel, Karl Treiber, Gerhard Valenta, Helmut Liebsch|заголовок=U-Bahnen – gestern-heute-morgen – von 1863 bis 2010.|посилання=|місце=Відень|видавництво=|рік=2004|сторінок=|isbn=3-900607-44-3}} {{ref-de}}
{{добра стаття}}
[[Категорія:Празький метрополітен]]
{{Link FA|de}}
{{Link GA|cs}}
[[be:Пражскі метрапалітэн]]
[[be-x-old:Праскі мэтрапалітэн]]
[[bg:Пражко метро]]
[[bn:প্রাগ মেট্রো]]
[[cs:Metro v Praze]]
[[da:Prags Metro]]
[[de:Metro Prag]]
[[el:Μετρό Πράγας]]
[[en:Prague Metro]]
[[eo:Metroo en Prago]]
[[es:Metro de Praga]]
[[eu:Pragako metroa]]
[[fi:Prahan metro]]
[[fr:Métro de Prague]]
[[ga:Meitreo Phrág]]
[[gl:Metro de Praga]]
[[he:הרכבת התחתית של פראג]]
[[hr:Praški metro]]
[[hu:Prágai metró]]
[[id:Metro Praha]]
[[it:Metropolitana di Praga]]
[[ja:プラハ地下鉄]]
[[ka:პრაღის მეტროპოლიტენი]]
[[ky:Прага метросу]]
[[la:Ferrivia Subterranea Pragensis]]
[[lv:Prāgas metro]]
[[nl:Metro van Praag]]
[[no:Prahas metro]]
[[pl:Metro w Pradze]]
[[pt:Metrô de Praga]]
[[ro:Metroul din Praga]]
[[ru:Пражский метрополитен]]
[[sk:Pražské metro]]
[[sr:Прашки метро]]
[[sv:Prags tunnelbana]]
[[tr:Prag metrosu]]
[[udm:Прага метрополитен]]
[[zh:布拉格地铁]]
| |||