Договір купівлі-продажу: відмінності між версіями

2. даний договір є завжди оплатним договором – — при набутті майна у власність покупець сплачує за нього продавцеві ціну обумовлену в договорі

3. є договором двостороннім – — зумовлений взаємне виникнення у кожної із сторін П і О. З укладенням такого договору продавець приймає на себе О передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобовязаний здійснити оплату придбаної речі і водночас набуває права вимагати від покупця її передачі.

4. реальний – — коли передача товару продавцем є підставою для укладення дог куп – — прод

5. консенсуальним – — коли сторони досягли домовленості між собою стосовно істотних умов договору і продавець зобов’язуєтьсязобов'язується передати покупцеві товар. П і О у сторін виникають з моменту досягнення ними згоди щодо істотних умов договору.

7. мета договору – — перенесення права власності на річ, яка є товаром, покупцеві.

10. поіменовані договори – — можливість укладення яких прямо передбачена ЦКУ

Види договору купівлі продажу:

-* роздрібної торгівлі

-* поставки

-* контрактації с/г продукці

-* постачання енергетичними та ін ресурсами через приєднану мережу

-* міни

== Договір купівлі-продажу в правовій літературі ==

'''Договір купівлі-продажу''' -&nbsp;— цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). До окремих видів договорів купівлі-продажу відносяться: договори купівлі-продажу, договір поставки товарів, договір поставки товарів для державних потреб, договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір енергопостачання, договір продажу нерухомості, договір продажу підприємства. До них застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачене в самому законодавстві. До купівлі-продажу цінних паперів і валютних цінностей положеннями, передбаченими ЦК, застосовуються, якщо окремим законом не встановлено спеціальні правила їх купівлі-продажу. Таке ж правило поширюється на особливості купівлі та продажу товарів окремих видів, визначених чинним законодавством. Продаж майнових прав охоплюється положеннями, передбаченими ЦК, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. В міжнародному торговельному обороті договір купівлі-продажу регулюються найчастіше Віденською конвенцією про міжнародні договори купівлі-продажу товарів 1980 &nbsp;р. <br />

Згідно зі ст. 1 Конвенції її положення застосовуються до договорів купівлі-продажу між сторонами, підприємства яких знаходяться в різних державах: <br />

* коли договір укладається між контрагентами, що знаходяться в державах -&nbsp;— учасницях Конвенції; <br />

* коли до відносин сторін договору застосовне, згідно з нормами міжнародного приватного права, право держави -&nbsp;— учасника Конвенції. <br />