Біоценоз: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
[[Зображення:FoodWeb.jpg|thumb|right|280px|<center> Схема трофічних зв'язків у водному і наземному біоценозах</center>]]
Біоценоз (від біо- та грец. koinós - спільний) - сукупність [[рослини | рослин]], [[тварини | тварин]] і [[мікроорганізми | мікроорганізмів]], що населяють певну ділянку суші або водоймища і характеризуються певними відносинами як між собою, так і з [[абіотичні фактори середовища | абіотичними факторами середовища]] (див. [[Біотоп]]).
Термін "біоценоз" був запропонований німецьким біологом К. Мебіусом (1877). Біоценоз - комплекс організмів [[біогеоценоз]]а, що формується в результаті [[боротьба за існування | боротьби за існування]], [[природний відбір | природного відбору]] та інших факторів [[еволюція | еволюції]]. За участтю в біогенному [[кругообіг речовин | кругообігу речовин]] в біоценозі розрізняють три групи організмів. 1) [[Продуценти]] (виробники) – [[автотрофні організми]], що створюють органічні речовини з неорганічних; основні продуценти у всіх біоценозах - зелені рослини (див. [[Фотосинтез]]). Діяльність продуцентів визначає вихідне накопичення органічних речовин в біоценозі (див. [[Біомаса]], [[Біологічна продуктивність]]). 2) [[Консументи]] (споживачі) – [[гетеротрофні організми]], які харчуються за рахунок автотрофних. [[Консументи 1-го порядку]] – [[травоїдні тварини]], а також паразитичні [[бактерії]], [[гриби]] та інші [[безхлорофільні рослини]], що розвиваються за рахунок живих рослин. [[Консументи 2-го порядку]] – [[хижаки]] і [[паразити]] рослиноїдних організмів. Бувають консументи 3-го і 4-го порядків ([[надпаразити]], [[суперпаразити]] і т.п.), але всього в ланцюгах харчування не більше 5 ланок. На кожному наступному [[трофічний рівень | трофічному рівні]] кількість біомаси різко знижується. Діяльність консументів сприяє перетворенням і переміщенням органічних речовин в біоценозі, частковій їх [[мінералізація | мінералізації]], а також розсіюванню [[енергія | енергії]], накопиченої продуцентами. 3) [[Редуценти]] (відновники) - тварини, які харчуються залишками організмів, що розкладаються ([[сапрофаги]]), і особливо непаразитуючі [[гетеротрофні мікроорганізми]] - сприяють мінералізації органічних речовин, їх переходу в стан, коли можливе їх засвоєння продуцентами.
Взаємозв'язки організмів у біоценозі різноманітні. Крім [[трофічні зв'язки | трофічних зв'язків]], що визначають [[ланцюги живлення]] (іноді дуже своєрідні – див. [[Паразитизм]], [[Симбіоз]]), існують зв'язки, засновані на тому, що одні організми стають субстратом для інших ([[топічні зв'язки]]), створюють необхідний [[мікроклімат]] і т.п. Часто можна простежити в біоценозі групи видів, пов'язані з певним видом і цілком залежать від останнього ([[консорції]]).
Для біоценозів характерний поділ на більш дрібні підлеглі одиниці – [[мероценоз]]и, тобто комплекси, що складаються закономірно, які залежать від біоценоза в цілому (наприклад, комплекс мешканців гниючих дубових пнів в діброві). Якщо енергетичним джерелом в біоценозі служать не автотрофи, а тварини (наприклад, летючі миші в біоценозі печер), то такі біоценози залежать від припливу енергії іззовні і є неповноцінними, представляючи в сутності мероценози.
В біоценозі можна виділити і інші підлеглі угруповання організмів, наприклад [[синузії]]. Для біоценозів також характерний поділ на угруповання організмів по вертикалі (яруси біоценоза). У річному циклі в біоценозі змінюються чисельність, стадії розвитку та активність окремих видів, створюються закономірні [[сезонні аспекти біоценоза]].
Біоценоз – єдність, що діалектично розвивається, змінюється в результаті діяльності компонентів, які входять до його складу, внаслідок чого відбуваються закономірні зміни і зміна біоценоза (сукцесії), які можуть приводити до відновлення різко порушених біоценозів (наприклад, ліси після пожежі і т.п.).
Розрізняють [[насичені біоценози| насичені]] і [[ненасичені біоценози]]. У насиченому біоценозі всі екологічні ніші (див. [[Ніша екологічна]]) зайняті і вселення нового виду неможливе без знищення або подальшого витіснення будь-якого компонента біоценоза. Ненасичені біоценози характеризуються можливістю вселення в них нових видів без знищення інших компонентів.
Можна розрізняти [[первинні біоценози]], сформовані без впливу людини (цілинний степ, незайманий ліс), і [[вторинні біоценози | вторинні]], змінені [[діяльність людини | діяльністю людини]] (ліси, які виросли на місці зведених, заселення водосховищ). Особливу категорію представляють [[агробіоценоз]]и, де комплекси основних компонентів біоценоза свідомо регулюються людиною. Між первинними біоценозами і агробіоценозами є вся гамма переходів.
Вивчення біоценозів важливе для раціонального освоєння земель і водних просторів, тому що тільки правильне розуміння регулятивних процесів в біоценозах дозволяє людині вилучати частину продукції біоценоза без його порушення і знищення.
Найбільш важливими кількісними характеристиками біоценозів є [[біорізноманіття]] (сукупна кількість видів в біоценозі) та [[біомаса]] (сукупна маса всіх живих організмів даного біоценозу).
Рядок 54 ⟶ 65:
* [[Біотоп]]
* [[Екосистема]]
* [[
* [[Біомаса]]
* [[Біологічна продуктивність]]
* [[Паразитизм]]
* [[Симбіоз]]
* [[Консорції]]
* [[Ніша екологічна]]
== Література ==
* Быков Б.А. Экологический словарь. – Алма-Ата : Наука, 1983. – 216 с.
* Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь. – Кишинев, 1990. – 406 с.
* Кашкаров Д. Н. Основы экологии животных / 2 изд. - Л., 1945;
* Беклемишев В. Н. О классификации биоценологических (симфизиологических) связей // Бюлл. Моск. об-ва испытателей природы. – 1951. - Т. 56, вып. 5;
* Гиляров М. С. Вид, популяция и биоценоз // Зоол. журн. – 1954. - Т. 33, в. 4;
* Арнольди К. В., Л. В. О биоценозе. - Там же. – 1963. - Т. 42, в. 2;
* Наумов Н. П., Экология животных / 2 изд. - М., 1963;
* Основы лесной биогеоценологии / Под ред. В. Н. Сукачева и Н. В. Дылиса. - М., 1964;
* Макфедьен Э. Экология животных / Пер. с англ. - М., 1965;
* Одум Е. Экология. - М., 1968;
* Дювиньо П., Танг М. Биосфера и место в ней человека. / Пер. с франц. - М., 1968;
* Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології : Навч. посіб. – 4-те вид., перероб. і допов. – К.: МАУП, 2004. – 340 с: іл.
* Кучерявий В.П. Екологія . – Львів: Світ, 2001 – 500 с: іл.
* Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія: Тлумачний словник. - К.: Либідь, 2004. – 376 с.
* Tischler W. Synökologie der Landtiere. - Stuttg., 1955;
* Balogh J. Lebensgemeinschaften der Landtiere. — B., 1958;
* Kormondy Е. J. Readings in ecology. - L., 1965.
[[Категорія: Екологія]]
| |||