Роліт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Jaceksoci68 (обговорення | внесок)
Категорія
Рядок 20:
<!-- [[Зображення:Rolit-04.jpg|right|350px|thumb|Роліт на мапі Києва]]
[[Зображення:Rolit-05.jpg|right|350пкс|thumb|Роліт (світлина із супутника)]] -->
Заснувати власний житловий кооператив київські письменники вирішили за прикладом харківських колег, які 1928&nbsp;р. спорудили [[Будинок «Слово»|будинок «Слово»]] (нинішня [[Вулиця Культури (Харків)|вул. Культури]], 9). Місцем для Роліту було обрано колишній Святославський яр на розі сучасних вулиць Б.&nbsp;Хмельницького та М.&nbsp;Коцюбинського. Архітектурний проект у стилі модного тоді [[Конструктивізм|конструктивізму]] склав видатний зодчий і художник [[Кричевський Василь Григорович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Кричевський]] разом зі своїм помічником і учнем [[Костирко Петро Федорович|П.&nbsp;Ф.&nbsp;Костирком]]. Правда, з огляду на фінансову скруту їм не раз доводилося докорінно переробляти проект, погіршуючи початковий задум. Через нестачу коштів будівництво кілька разів спинялося. Щоби пришвидшити спорудження, письменники та члени їхніх родин нерідко допомагали будівельникам.
 
Перший корпус Роліту, який простягається уздовж вул. М. Коцюбинського, почав заселятися в грудні 1934&nbsp;р. Він налічує п'ять під'їздів із шістдесятьма [[квартира|квартирами]]. Більшість із них&nbsp;— дво- й трикімнатні. У п'ятому під'їзді розташовано шість чотирикімнатних помешкань, призначених для керівництва [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників]]. Роліт будувався як дороге елітне житло. У Києві 1930-х років окрема оселя на кілька кімнат, з персональним телефоном та всіма побутовими вигодами вважалася розкішшю. Виняток становлять кухні, які в усіх квартирах маленькі&nbsp;— кілька квадратних метрів. Але це відбиває дух часу: передбачалося, що мешканці харчуватимуться у спільній їдальні, а індивідуальна кухня буде потрібна хіба щоб скип'ятити чаю.