Відкрити головне меню

Зміни

оформлення
== Життєвий і творчий шлях ==
Л.Бернстайн – син Самуеля та Дженні Бернштейнів, які емігрували перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]] до США з передмістя [[Рівне|Рівного]].
[[Файл:Leonard Bernstein NYWTS 1945.jpg|thumb|200|left175px|Бернстайн керує нью-йоркским симфоничним оркестром.(1945)]]
[[Файл:Bernstein, Leonard (1918-1990) - 1944 - foto van Vechten2.jpg|thumb|right|200px175px|Бернстайн у 1944 р.]]
[[Файл:Leonard Bernstein NYWTS 1955.jpg|thumb|175px|Бернстайн за фортепіано, працюючи над музичниймузичним супроводом.]]
Закінчив [[Гарвардський університет]] (1939) і Інститут музики Кертиса (1941), удосконалювався в диригентському мистецтві в Сергія Кусевицького й був його асистентом на музичному фестивалі в Танглвуді в [[1942]]. Займаючи в 1943—1944 посаду асистента диригента в симфонічному оркестрі Нью-Йоркської філармонії, Бернстайн, наймолодший із диригентів, що працювали із цим оркестром, привернув загальну увагу, блискуче замінивши маститого Бруно Вальтера на концерті 14 листопада 1943. Пізніше працював з Нью-Йоркським симфонічним оркестром (1943—1947), Палестинським Єврейським симфонічним оркестром (1947) і з Нью-Йоркським філармонічним оркестром (1949—1950).
 
Бернстайн — один з видатніших диригентів, що видається інтерпретатор-інтерпретаторів класичної, а також сучасної музики, у тому числі творів [[Шостакович]]а, [[Малер]]а. Виступав у Віденській опері (поставив «Фальстафа» і свою оперу «Тихе місце», 1986). Серед записів «Сомнамбул» (солісти Каллас, Валетті, Модесті, Myto (live)), «Кармен» (у заголовній партії Хорн, Deutsche Grammofon), «Фіделіо» (солісти Яновиц, Колло, М. Юнгвирт, Сотин, Попп, Фишер-Дискау, Deutsche Grammofon).
 
Як композитор Бернстайн віддав данину й класиці, і сучасності. Широко відомі його мюзикли, у тому числі «Вестсайдская історія» (1957, Нью-Йорк). Працюючи в рамках жанру, Бернстайн уводить у мюзикли оперні форми, а також домагається в них наскрізного симфонічного розвитку. У його музиці майстерно перетворені ладогармоничніладогармонічні, ритмічні особливості [[джаз]]у, негритянських, мексиканських й інших народних пісень. У своїх творах Бернстайн використає різноманітні музичні засоби — вуличні пісеньки, [[рок-н-рол]] (наприклад, в «Месі», 1971).
 
== Твори ==
 
<div style="width:50%; float:left"></div>
<div style="width:50%; float:left">
 
=== Опери ===
 
* «Хвилювання на Таїті» ({{lang-en|Trouble in Tahitі}} 1952, [[Уолтем]])
* «Тихе місце» ({{lang-en|A Quiet Place}} 1986, Відень),
 
=== Мюзикли ===
 
* «У місто» ({{lang-en|On the Town}})
* «Пітер Пен» ({{lang-en|Peter Pan}}, 1950)
* «Кандід» ({{lang-en|Candide}}, 1956)
* «Вестсайдська історія» ({{lang-en|West Side Story}}, 1957)
</div>
<div style="width:50%; float:left">
 
=== Симфонії ===
 
* «Єремія» ({{lang-en|Jeremiah}}, 1942)
* «Століття тривог» ({{lang-en|The Age of Anxiety}}, 1949)
 
=== Інше ===
 
* музика до балету ''«Fancy Free»''
* «Чичестерські псалми» для хору й оркестру ({{lang-en|Chichester Psalms}},1965)
</div>
{{clear}}
== Література ==
 
== Література ==
* [[Абліцов Віталій Григорович|Віталій Абліцов]] «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.