Відмінності між версіями «Мартін Маля»

стильові правлення
м (r2.6.4) (робот додав: es:Martin Malia; косметичні зміни)
(стильові правлення)
Книга вийшла друком в 1994 році у видавництві «The Free Press». Оскільки [[Радянський Союз]] вже відійшов в історію, Маля зазначає: «Вперше Радянська історія перетворилась на історію, а її завершення дозволяє відстежити її схему, або ''логіку''».<ref name="Raico">Raico</ref>
 
Згідно з «культурним» антикомунізмом, який погоджувався зі злочинністю радянської системи, успіх Марксизму-Ленінізму в 1917 році та тривалість існування режиму пояснюється особливостями Російської культури та історії. До провідних представників цієї доктрини належать Ричард Пайпс ({{lang-en|Richard Pipes}}) та Хелен Каре де-Енкаус ({{lang-en|Helene Carrere d'Encausse}}).<ref name="Radu">Radu</ref>
 
Маля дотримується іншого, менш поширеного тлумачення, згідно з яким, [[Марксизм-ленінізм]] лежить в основі діяльності Влади Рад. Марксизм-Ленінізм був так само ворожим до Російських традіцій, як і до Ангольських, Кубинських, Чеських&nbsp;— його було запроваджено силою, і на силу він спирався для свого захисту, він був недієвим не тому, що зазнавав шаленого опору, а тому, що був фундаментально хибним і недієздатним в принципі.<ref name="Radu"/> Для Малі, ключем до розуміння жахів Радянської дійсності є марксистська мрія в розбудову вільного та заможного суспільства шляхом скасування приватної власності та ринку.<ref name="Raico"/>
Після колапсу Радянського Союзу, Росія опинилась в ситуації гіршій, в порівнянні з Іспанією після Франко, або Західна Німеччина в 1945. Незважаючи на диктатуру, громадянське суспільство в цих країнах не було повністю винищено, а, що важливіше, були збережені принципи та повага до приватної власності. Після радянського панування протягом трьох поколінь, Росія опинилась без громадянського суспільства, а замість поваги до приватної власності&nbsp;— з «войовничим егалітаризмом».<ref name="Raico"/>
 
Маля допускає в книзі декілька помилок, зокрема, плутає німецького соціаліста Карла Лібкнехта з його батьком, Вільгельмом; та Франко-Російський Альянс з Антантою; невірно наводить перший рядо «Інтернаціоналу», та стверджує, що Франку мав підтримку Німеччини та Японії, а не Німеччини та Італії. До серйозніших недоліків належить його дотримання застарілого бачення [[Промислова революція|Промислової революції]], згідно якоїз яким збіднілі від індустріалізації маси були врятовані лише завдяки профспілкам та «мережам соц.соціального захисту» (які не існували ще протягом десятиліть після того, як рівень життя істотно зріс ву країнах Заходу). Також Маля стверджує, що класичний Марксизм «не бачив проблеми в анархії ринку»&nbsp;— що спростовується в праці «Анти-Дюринг» [[Енгельс]]а та в інших працях класиків Марксизму.<ref>(Raico)</ref>
 
==== Рецензії ====