Відкрити головне меню

Зміни

1832 байти додано ,  7 років тому
м
Доступність звукової апаратури допомогла встати на ноги такому піджанру ска, як «тоустинг» (toasting): диск-жокеї накладали свій голос на вже наявну фонограму, і отриманий таким чином запис транслювали в ефір — у якості «авторського» доповнення могли бути цитати з газетних статей, власні розумні думки, або ж диск-жокеї просто пародіювали тих, чиїми пластинками користувалися. Від тоустинга перекинувся місток до «Дабу» (dub) — прийому, який зводився до редагування фонограми шляхом перестановки її фрагментів, додаванням нових і видаленням зайвих. Поступово тоустинг і даб перекочували з радіостанцій в студії звукозапису, де ними почали користуватися виконавці. Першими «тоустерами», чиї хіти прогриміли в кінці 1960-х — на початку 1970-х років, були [[Кінг Стітт]] і Ю. Рой — слідом за ними в такій манері стали записуватися Ай Рой, Big Youth, Прінс Джаззбо, Dillinger і багато інших. [[Лі Перрі]], [[Кінг Таббі]] і [[Аугустос Пабло]] почали експериментувати з інструментальним дабом, і добилися такого успіху, що їх прийоми поклали основу цілої школи звукозапису, якою зараз користуються оператори усього світу.
 
До середини 1960-их ска уже остаточно сформувалося як музичний напрям з густою мережею піджанрів — можна простежити паралельну еволюцію ска та американського ритм-енд-блюзу, який до початку 1970-их почав поступово зміщуватися в бік з'єднання з госпелз: і ска, і ритменд-блюз стали помітно м'якші і ліричніліричніші.
 
[[1966]] рік був відзначений уповільненням і свого роду монотонністю ритмів ска — нова стилістична течія отримала назву «рок-Стеді» (rock stedy). Першими хіт-мейкерами рокстеді були [[Елтон Елліс]], [[Делрой Вілсон]], [[Кен Бут]], [[The Heptones]] і [[The Paragons]]. Віддали належне новому напрямку і англійські групи ритм-енд-блюзу, такі, як [[The Kinks]], [[Hollies]] та [[The Beatles]], — на британському телебаченні навіть з'явилася програма з такою назвою, а об'єднання фірм [[Pickwick Records]] і [[Decca]] заснували серію збірників Rock Steady. У 1968 році з'явився більш темповий різновид рок-Стеді — «[[Поппа-топ]]» (poppa-top), у якому досягли успіху [[The Pioneers]], [[Дезмонд Деккер]], адепти трохи більш жорсткого реґі [[The Slickers]] і [[The Maytals]]. Характерний саунд реґі досягався частково за рахунок зміни ролей інструментів: гітара функціонувала, головним чином, як частина ритм-секції, створюючи акордну «підкладку» базового ритму композиції, а бас-гітара грала мелодійні контрапункти до партії вокалу. Ударні відстежували всі ритмічні збивання і розставляли акценти.
 
== Музичні стилі ==