Степанці: відмінності між версіями

'''Сте́панці''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Канівський район|Канівському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]]. Через село протікає річка Росава. Станом на 1 січня 2007 р. в селі проживало 2770 осіб. Площа села – 754,22 га.

Точних відомостей про походження назви села немає, імовірно, що вона походить від слова «степ». Умовно його розділяють на 6 кутків. Згідно із спогадами старожилів, можна так пояснити їх назву: «Слобода» – тут колись були вільні землі, куди селяни тікали від кріпацтва; «Харківка» – землі в давнину належали козакові Харку; «Заросава» – територія села, яка знаходиться за річкою Росавою; «Містечко» – у XVIII-XIX ст. тут проживало багато євреїв, які займалися торгівлею і кожна сім'я мала своє місце, лавку; «Рудка» – тут було багато родовищ рудої глини; «Пилява» – в давнину була окремим селом.

1239 року Канів та близько розташовані села, були спустошені монголо-татарами. З 1305 р. Канівщина належала до Литовської держави, а після Люблінської унії 1569 року, польська шляхта поширила своє панування на Правобережну та Лівобережну Україну. З 1739 р. територія почала належати до Російської держави.

Важливе значення для села та району має Степанецький аграрний ліцей. Спочатку він існував як професійна школа, згодом ставши кустарно-промисловою школою, школою механізації сільського господарства (з 1933 p.), автомобільною школою (1935-1941). Лише за довоєнний період тут підготовлено близько 12000 спеціалістів, а за період свого існування школа випустила понад 30 тисяч фахівців. Зараз це професійний аграрний ліцей.

З 2006 р. на території Степанецької сільради розпочало будівництво ВАТ «Миронівський хлібокомбінат». Підприємство, яке більш відоме як «Наша ряба», зосередило на території села близько 60% всього свого виробництва.

 

== Персоналії ==