Угорська революція (1848—1849): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: ca:Revolució hongaresa de 1848 |
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильові правлення |
||
Рядок 37:
У той же час у 1830-х роках почався бурхливий підйом національного руху. [[Іштван Сечені]] виступив з ідеєю широкого оновлення країни, перед усім у сфері економіки та демонтажу феодальної системи. Виступи Сечені набули великого громадського резонансу та спонукнули багатьох угорських дворян зайнятись політичною діяльністю. [[Міклош Вешшелені]] пішов ще далі й висунув ідею ліквідації абсолютизму і створення в Угорщині конституційної монархії. Ліберальні ідеї швидко розповсюджувались серед дворянства, особливо середнього, та інтелігенції. До кінця 1830-х років склалось декілька течій національного руху: «нові консерватори» ([[Аурел Дежевфі]], [[Дьйордь Аппоні]], [[Шама Йошик]] та Іштван Сечені) виступали за певні демократичні реформи за посилення централізації та збереження господарювання аристократії; ліберали ([[Лайош Баттяні]], [[Ференц Деак]], [[Лайош Кошут]] та, частково, [[Йозеф Етвеш]]) вимагали повної ліквідації феодальних пережитків, введення демократичних свобод, розширення автономії Угорщини й перетворення країни на парламентську монархію. Пізніше виник більш радикальний рух студентства і частини інтелігенції, що концентрувався навколо групи «[[Молода Угорщина]]» ([[Шандор Петефі]], [[Пал Вашварі]] та [[Міхай Танчич]]) й виступав з позицій республіканізму і необхідності збройного повстання.
Особливістю угорського ліберального руху став той факт, що носієм ідей демократичних перетворень та рушійною силою революції
=== Спроби реформ та їх провал ===
|