Відкрити головне меню

Зміни

6405 байтів додано, 7 років тому
нема опису редагування
{{Індуїзм}}
'''Триму́рті''' (санскр. त्रिमूर्ति, «три обличчя»)&nbsp;— концепція [[тріада|триади]], яка об'єднує трьох головних [[бог]]ів [[індуїзм|індуїстського]] [[пантеон]]у ([[Брахма|Брахму]]-Творця, [[Вішну]]-Охоронця і [[Шива|Шиву]]-Руйнівника) у єдине ціле<ref>Zimmer, Heinrich. Myths and Symbols in Indian Art and Civilization. Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1972. p. 124.</ref>, у так званазвану ''індуїстськаіндуїстську трійцятрійцю'' або ''Велику трійцю''<ref>Jansen, Eva Rudy. The Book of Hindu Imagery. Havelte, Holland: Binkey Kok Publications BV. Eighth printing. 2003. p. 83.</ref>. Саме поняття ''тримуртіТримурті'' часто трактується як [[божество]], найвідомішим зображенням якого є людина з трьома обличчями. Вважається також, що самі боги [[Брахма]], [[Вішну]] і [[Шива]]&nbsp;— усього лише [[аспект]]и, прояви ''тримуртіТримурті''.
 
Зображується Тримурті у вигляді трьох голів на одній шиї або ж трьох облич на одній голові.<ref>Jansen. The Book of Hindu Imagery. 2003. p. 83; picture p. 84.</ref>
 
 
== Створення ==
[[Файл:Trimurti ellora.jpg|thumb|left|220px|Зображення трійці верховних богів індуїзму в [[Еллора|печері Еллора]]]]
Створення тримуртіТримурті почалося з того, що єдиний Універсальний Дух побажав розділити себе, що було викликано Пристрастю. З [[кама (філософія)|ками]], або [[бажання]], вийшов у зовнішній світ первісний бог чоловічої статі Брахма, що створив три світи й усе суще. Але акт створення спричиняє також процеси збереження і розпаду, і виходячи з цього, виникає необхідність у Богові-Захиснику Вішну і Богові-Руйнівнику Шиві. Три цих боги, наділені функціями створення, збереження й руйнування, складають основну групу індуїстських божеств. Навколо них виросла велика система індуїстських богів і богинь.
 
== Інтерпретація ==
 
Раніше за Тримурті помилково приймали зображення триликого Шиви-Мехашвари (наприклад, на острові Елефанта на околицях [[Бомбей|Бомбея]]). Насправді три обличчя Шиви-Мехашвари символізують три іпостасі цього божества.
 
== Наукові дослідження Тримурті ==
У Пуранічний період (300—1200 роки н. е.) відбувався підйом постведичної релігії та еволюція, яку Р. Маджумдар назвав «синтетичним індуїзмом»<ref>Majumdar, R. C. "Evolution of Religio-Philosophic Culture in India", in: Radhakrishnan (CHI, 1956), volume 4, p. 47.</ref>
 
Цей період не відзначався однорідністю. Включення ортодоксального [[Брахманізм|брахманізму]] у вигляді залишків старих ведичних традицій разом з різними сектантськими релігіями, зокрема, [[шиваїзм|шиваїзму]], [[вайшнавізм|вайшнавізму]] і [[шактізм|шактізму]], які ще належали до ортодоксальних, формує образи окремих осіб<ref>Majumdar, R. C. "Evolution of Religio-Philosophic Culture in India", p. 49.</ref>. Однією з важливих рис цього періоду була гармонія між ортдоклсальними та і сектантськихми формами<ref>Majumdar, R. C. "Evolution of Religio-Philosophic Culture in India", p. 49.</ref>. З цього приводу Р. Маджумдар зазначає, що найбільш помітне вираження цього можна знайти в богословській концепції тримурті, тобто прояву вищості Бога у трох формах — Брахми, Вішну та Шиві. Але концепція не може розглядатися успішною, адже Брахма не отримав значної влади, порівняно з Шивою та Вішною, а отже в ній проглядаються задуми трьох різних сект щодо їхніх богів, яких вони вважали [[Брагман|брагманом]]<ref>Majumdar, R. C. "Evolution of Religio-Philosophic Culture in India", p. 49.</ref>
 
Моріс Вінтерніц зазначає, що Тримурті рідко згадується в індїстській літературі<ref>Winternitz, Maurice. History of Indian Literature. New Delhi: Oriental Books Reprint Corporation. Second revised reprint edition. 1972. Volume 1. P. 452, note 1.</ref>
 
Французький індолог [[Ален Данієлу]]<ref>Alain Daniélou, Mythes et dieux de l'Inde, Champs Flammarion, 1994</ref> вважає, що концепція [[християнство|християнської]] [[Трійця|Трійці]] розвинулася під певним впливом індуїстського Тримурті. На початку нашої ери концепції індуїзму були відомі в грецькому світі. У [[Александрія|Александрії]] була досить велика індійська діаспора. До того ж збереглися грецькі джерела з описами індуїстських культів (II ст., Геліодор, син Діона). За цією інтерпретацією [[Бог Отець]] відповідає [[Шива|Шиві]], [[Вішну]] виступає як [[аватара]] бога в ролі [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. Інші дослідники також проводили паралелі між індуїзмом та християнством і зокрема наголошували на подібностях між Ісусом та [[Крішна|Крішною]]<ref>Див. роботи Gerald Massey ([[1828]]–[[1907]]), Kersey Graves ([[1813]]-[[1883]])</ref>. [[Святий Дух]] християнської Трійці, за тлумаченням Данієлу, щонайкраще відповідає [[Брахма|Брахмі]].
 
Проте інші дослідники відкидають будь-який значний вплив Тримурті на концепцію Трійці. Для Вільгельма Шмідта та Макса Мюллера впливи [[індуїзм]]у на християнство, якщо і були, то в значно меншій мірі та у пізніші часи.
 
[[Артур Ллевеллін Бешем|Артур Бешем]] відзначає, що інтерес Заходу до Тримурті пояснюється подібністю індуїстської трійці і християнства. Але направлі, індуїська триєдність, на відміну від християнської Святої Трійці, ніколи не сприймалась, оскільки індуїська триєдність схилялась завжди на користь одного бога — Брахми. Тому триєдність Тримурті штучна, і вона мала мало реального впливу<ref>Basham, A. L. The Wonder That Was India: A Survey of the Culture of the Indian Sub-Continent Before The Coming of the Muslims. New York: Grove Press, Inc., 1954. PP. 310-311.</ref>.
 
Фріда Метчетт характеризує систему Тримурти як одину з кількох структур, в якій різні божественні фігури можуть бути встановлені на різних рівнях»<ref>Matchett, Freda. "The Purāṇas", in Flood, Gavin (Editor). The Blackwell Companion to Hinduism. Malden, MA: Blackwell Publishing Ltd. 2003. P. 139.</ref>.
 
Також концепція Тримурті присутня в [[Майтраянія-упанішада|Майтраянії-упанішаді]], де три боги представлені у формі трьох його вищих форм<ref>"Брахма, Вішну і Шива називається вищим формам його. Шива - иемна його частина. Брахма — пристрастна його частина. Вішну — часта його частина. Майтраянія-упанішада, [5.2].</ref>
 
== Тримурті в мистецтві ==
Файл:VatPhou2003-Outs.jpg|Зображення Тримурті у Ват-Пху, кхмерському храмовому комплексі в південному [[Лаос]]і.
</gallery>
 
== Тримурті і Трійця ==
Французький індолог [[Ален Данієлу]]<ref>Alain Daniélou, Mythes et dieux de l'Inde, Champs Flammarion, 1994</ref> вважає, що концепція [[християнство|християнської]] [[Трійця|Трійці]] розвинулася під певним впливом індуїстського Тримурті. На початку нашої ери концепції індуїзму були відомі в грецькому світі. У [[Александрія|Александрії]] була досить велика індійська діаспора. До того ж збереглися грецькі джерела з описами індуїстських культів (II ст., Геліодор, син Діона). За цією інтерпретацією [[Бог Отець]] відповідає [[Шива|Шиві]], [[Вішну]] виступає як [[аватара]] бога в ролі [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. Інші дослідники також проводили паралелі між індуїзмом та християнством і зокрема наголошували на подібностях між Ісусом та [[Крішна|Крішною]]<ref>Див. роботи Gerald Massey ([[1828]]–[[1907]]), Kersey Graves ([[1813]]-[[1883]])</ref>. [[Святий Дух]] християнської Трійці, за тлумаченням Данієлу, щонайкраще відповідає [[Брахма|Брахмі]].
 
Проте інші дослідники відкидають будь-який значний вплив Тримурті на концепцію Трійці. Для Вільгельма Шмідта та Макса Мюллера впливи [[індуїзм]]у на християнство, якщо і були, то в значно меншій мірі та у пізніші часи.
 
== Література ==
* Alain Daniélou, Mythes et dieux de l'Inde, Champs Flammarion, 1994
* Тримурти //Атеистический словарь/Абдусалимов А. И., Алейник Р. М., Алиева Б. А. и др., Под общ. ред. М.&nbsp;П.&nbsp;Новикова.&nbsp;— 2-е изд., испр. и доп.&nbsp;— М.: Политиздат, 1985.&nbsp;— 512 с. ('''С. 450''')
* Тюляев С. И,, Развитие образа Шивы от древней к средневековой эпохе (II в. до н. э- - XII в.), в кн.: Искусство Индии. Сб. статей, М., 1969
* Kirfel W., Die dreiköpfige Gottheit, Bonn, 1948
* Banerjea J. N.. The so-called Trimurti of Elefanta. Arts Asiatiquesi, 1955, t. 2, № 2, p. 120-26
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література ==
* Тримурти //Атеистический словарь / Абдусалимов А. И., Алейник Р. М., Алиева Б. А. и др., Под общ. ред. М.&nbsp;П.&nbsp;Новикова.&nbsp;— 2-е изд., испр. и доп.&nbsp;— М.: Политиздат, 1985.&nbsp;— 512 с. ('''С. 450''').
* Тюляев С. И,,. Развитие образа Шивы от древней к средневековой эпохе (II в. до н. э- - XII в.), в кн.:// Искусство Индии.: Сб. статей,. — М., 1969.
* Banerjea J. N.. The so-called Trimurti of Elefanta. Arts Asiatiquesi, 1955, t. 2, № 2, p. 120-26.
* Basham, A. L. (1954). The Wonder That Was India: A Survey of the Culture of the Indian Sub-Continent Before The Coming of the Muslims. New York: Grove Press, Inc.,.
* Courtright, Paul B. (1985). Gaṇeśa: Lord of Obstacles, Lord of Beginnings. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-505742-2.
* Alain Daniélou, Alain. Mythes et dieux de l'Inde, Champs Flammarion, 1994/
* Flood, Gavin (1996). An Introduction to Hinduism. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-43878-0.
* Flood, Gavin (Editor) (2003). The Blackwell Companion to Hinduism. Malden, MA: Blackwell Publishing Ltd.. ISBN 1-4051-3251-5.
* Grimes, John A. (1995). Ganapati: Song of the Self. SUNY Series in Religious Studies. Albany: State University of New York Press. ISBN 0-7914-2440-5.
* Jansen, Eva Rudy (2003). The Book of Hindu Imagery. Havelte, Holland: Binkey Kok Publications BV. ISBN 90-74597-07-6. Eighth printing; First published 1993.
* Kirfel W., Die dreiköpfige Gottheit, Bonn, 1948.
* Radhakrishnan, Sarvepalli (Editorial Chairman) (1956). The Cultural Heritage of India. Calcutta: The Ramakrishna Mission Institute of Culture. Second edition, four volumes, revised and enlarged, 1956 (volume IV).
* Winternitz, Maurice (1972). History of Indian Literature. New Delhi: Oriental Books Reprint Corporation. Second revised reprint edition. Two volumes. First published 1927 by the University of Calcutta.
* Zimmer, Heinrich (1972). Myths and Symbols in Indian Art and Civilization. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN 0-691-01778-6.
 
== Посилання ==