Фінляндська православна церква: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.5) (робот змінив: hu:Finn ortodox egyház
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Orthodox church in Kuopio.jpg|міні|280пкс|Кафедральний собор в [[Куопіо]]]]
'''Фінляндська Православна Церква'''  Автономнаатономна Православна Церква [[Патріарх Константинопольський|Константинопольської Патріархії]]. Чисельність членів ФПЦ складає понад 58 000 осіб.
 
== Історія ==
 
Початок проникнення [[християнство|християнства]] до [[Фінляндія|Фінляндії]] відноситься до [[Х ст.]] Наприкінці [[XVI ст.]] було засновано першу єпископську кафедру. [[Православ'я]] розповсюдилось переважно в [[Карелія|Карелії]]. У [[XVII ст.]], під час розповсюдження у Фінляндії [[протестантизм]]у, православні належали до [[Новгородська єпархія|Новгородської єпархії]], з [[1775]] року  — до [[Санкт-Петербурзька єпархія|Санкт-Петербурзької]].
 
У [[1917]] році Фінляндія отримала від [[Російська імперія|Імперії]] незалежність, а з [[1918]] року православні фіни оголосили себе автономною Церквою, в юрисдикції [[Московський патріархат|Московського Патріархату]]. [[1921]] [[Патріарх Тіхон]] (Бєлавін) визнав цей статус, але [[1923]] року Фінляндська Православна Церква була прийнята до юрисдикції Константинопольського Патріарха як автономна. У 20-ті роки у Фінляндській Церкві відбувся розкол на «старостильників» та «новостильників», що тривав до [[1945]] року.
 
[[Радянсько-фінська війна|Війна 1939—1940 років між Фінляндією та СРСР]], а також подальша анексія СРСР частини Карелії призвела до втрати 90 % церковної власності. Більша частина православних карелів була евакуйована до Фінляндії. Під час війни довелося евакуюватись з Калерії й православним монастирям, оскільки вони опинилися на території, що була зайнята радянськими військами. Відомий [[Валаамський монастир]] розташувався у центральній частині Фінляндії біля Хєйнявєсі під назвою Новий Валаам. Неподалік від Нового Валааму в [[Лінтула]] було засновано жіночий монастир. Обидва монастиря є головними центрами духовного життя Православної Церкви.
 
У [[1957]] році Московський Патріархат визнав автономію Фінляндської Православної Церкви (ФПЦ) під юрисдикцією [[Константинопольська православна церква|Константинопольського, Вселенського Патріарха]]. У [[1980]] році Асамблея Фінляндської Православної Церкви проголосувала за те, щоб просити Вселенський Патріархат про надання Церкві [[автокефалія|автокефалії]], проте ніякої реакції на прохання не було.
 
Під час виборів нового голови ФПЦ  — архієпископа Карельського та всієї Фінляндії, його обрання затверджувалось Вселенським Патріархом у Константинополі. Представники Фінляндської Церкви беруть участь у загальноправославних нарадах на рівні з делегаціями автокефальних Церков.
 
Для вирішення всіх церковних питань раз на п’ятьп'ять років скликається Помісний Собор. Церковне управління складається з правлячих єпископів, секретаря-юриста та двох членів.
 
[[Уряд Фінляндії]] визнає ФПЦ другою національною Церквою після [[Євангелічна Лютеранська Церква|Євангелічної Лютеранської Церкви]].
 
Фінляндська Православна Церква  — єдина з православних Церков  — святкує [[Пасха|Пасху]], [[Різдво]] та неперехідні свята за [[григоріанський календар|григоріанським календарем]].
 
У 90-і роки відмічена міграція православного населення до Гельсінкі та багатолюдних південних районів країни.
Рядок 23 ⟶ 24:
== Структура ==
 
Церква має 3 [[єпархія|єпархії]]  — Карельську, Гельсінкську та Оулську. Головою Карельської єпархії є [[архієпископ]], резиденція якого знаходиться в [[Куопіо]], в інших двох єпархіях [[єпископ]]и є [[митрополит]]ами. Єпархії поділяються на 25 приходів. ФПЦ має близько 140 церков та каплиць, 133 священники (24 з яких  — на покою), 1 чоловічий та 1 жіночий монастирі.
 
Служба у більшості приходів провадиться [[фінська мова|фінською мовою]]. У [[Гельсінкі]] також використовується [[церковнослов'янська мова]]; у деяких місцях для богослужінь використовується також [[шведська]], [[румунська]] та [[грецька]].
Рядок 31 ⟶ 32:
[[25 жовтня]] [[2001]] року, на Генеральній Асамблеї Фінляндської Автономної Православної Церкви її новим Предстоятелем Архієпископом Карельським та всієї Фінляндії обрано митрополита Гельсінкського Лева (Макконен).
 
ФПЦ має у розпорядженні ефірний час на [[телебачення|телебаченні]] та [[радіомовлення|радіомовленні]] Фінляндії. Основні [[періодичні видання]]  — [[часопис]]и «[[Aamun Koitto]]» та «[[Ortodoksiviesti]]». ФПЦ має адресу в [[інтернет]]і.
 
== Джерела ==