Китайська література: відмінності між версіями

У 1703 році, за часів [[Династія Цін|династії Цін]] (1644—1911), було видано імператорське зібрання творів 2.200 поетів епохи Тан ([[Лі Бо]], [[Ду Фу]], [[Ван Вей]], [[МинМін Хао-ЖаньХаожань]], [[Бо ЦзюйЦзюйі]] та ін.), до якого увійшло близько 48.000 віршів. Отримали розвиток як класичні літературні форми&nbsp;— поезія стародавньою китайською (''ши''), любовна лірика (''ци''), ритмічна та римована проза (''фу''), так і більш сучасні пента- та гептасилабічні поетичні форми, зокрема «''люй-ши''» ({{lang-zh|律诗}}, «правильні вірші» з вісьмома рядками, серед яких було чотири римовані парні рядки, та чотири неримовані непарні) та «''цзюецзю''» ({{lang-zh|绝句}}, вірші з чотирма рядками по сім ієрогліфів у рядку).<ref>Эйдлин Л. З. [http://feb-web.ru/feb/kle/Kle-abc/ke7/ke7-3773.htm ''Танская поэзия''] // Краткая литературная энциклопедия / Гл. ред. А.&nbsp;А.&nbsp;Сурков.&nbsp;— М.: Сов. энцикл., 1962—1978. Т. 7.</ref> <br />