Відмінності між версіями «Томас Пейн»

15 749 байтів додано ,  9 років тому
нема опису редагування
| Місце народження = [[Тетфорд]], [[Англія]]
| Дата смерті = {{Nobr|[[8 червня]] [[1809]] (72 роки)}}
| Місце смерті = [[Нью-Йорк]], [[США]]
| Національність = [[англієць]]
| Громадянство = американське
| Мова творів = [[Англійська мова|англійська]]
| Рід діяльності = [[прозаїк]]
| Роки активності = до 1809
| Член КПРС: =
| Напрямок = [[просвітництво]]
| Роки активності = до 1809
| Жанр = [[памфлет]]
| Напрямок = [[просвітництво]]
| Magnum opus = ''Здоровий глузд'' (1776)
| Жанр = [[памфлет]]
| Премії =
| Magnum opus = Здоровий глузд
| Lib =
| Премії =
| Сайт =
| Lib =
| Сайт =
}}
 
'''Томас Пейн''' ({{lang-en|Thomas Paine}}) ([[29 січня]] [[1737]]—[[8 червня]] [[1809]])  — письменник і політичний філософ. Народився в Англії, переїхав до Америки у листопаді [[1774]] року. На початку [[1776]] року видав памфлет «Здоровий глузд», який заохотив багатьох американців підтримати війну за незалежність. Під час війни його памфлет «Криза» сприяв підтримці революції і надихав вояків Континентальної армії.
 
Виходець із бідної фермерської англійської сім'ї, 1774 року залишив Англію та прибув до [[Філадельфія|Філадельфії]], де розпочав активну діяльність. У 1775 році став редактором «Пенсільванського журналу». Його статті приваблювали сміливими та оригінальними ідеями, а публікації, спрямовані проти работоргівлі, викликали інтерес філософа [[Бенджамін Раш|Бенджаміна Раша]]. Пейн брав активну участь в американській боротьбі за незалежність проти Англії і як публіцист-пропагандист ідей незалежності і безпосередньо як доброволець революційної армії.
[[Зображення:Commonsense.jpg|left|thumb|180px|Книга «Здоровий глузд» видана у [[1776]]]]
 
1776 року надрукував бойовий памфлет «Здоровий глузд», в якому рішуче виступив проти влади англійського короля [[Георг III|Георга ІІІ]], назвавши його «коронованим розбійником».
==Переклади українською==
У памфлеті Пейн доводить закономірність набуття незалежності колоніями і необхідність війни проти Англії, позаяк Англія силою утримує колонії у рабстві, колоністи мають право на насилля відповісти насиллям і шляхом революційної війни за незалежність знищити владу англійської корони. У період перебування в лавах республіканської армії Томас Пейн написав ряд прокламацій під назвою «Американська криза», в яких енергійно закликав американський народ до боротьби за незалежність. «Американська криза» відіграла велику роль в піднесенні морального духу бійців американської армії.
* Пейн Т. Права людини. - Львів: Літопис, 2000. - 255 с.
 
Статті Пейна надихали повстанців, вселяли віру в перемогу в боротьбі за незалежність їх батьківщини. У його статтях вперше з'явилася назва нової держави — «Сполучені Штати Америки». Ці статті передруковувалися в інших газетах, які агітували за незалежність. Всіляко сприяв цьому головнокомандувач [[Джордж Вашингтон]].
==Посилання==
[[Файл:Commonsense.jpg|left|thumb|180px|Книга «Здоровий глузд» видана у [[1776]]]]
У 1781 році Пейн брав участь у складі делегації, що вела переговори від імені повсталих колоній, з урядом Франції про надання допомоги в боротьбі проти Англії. За службу країні отримав від [[Нью-Йорк (штат)|штату Нью-Йорк]] будинок неподалік від [[Нью-Рошені]], а конгрес США і штат [[Пенсильванія]] за заслуги перед революцією
надали йому грошову допомогу. Пейн працював у науці, брав участь у політичному житті США. Весною 1787 року переїхав до [[Париж]]а для реалізації власного проекту будівництва моста. Але цього зробити не вдалося, і він прибув до Англії, де 1790 року міст за його проектом збудували. Пейн продовжував спостерігати за подіями у США та Франції. 1791 року він опублікував памфлет «Права людини», в якому дав оцінку французької революції 1789-1790 рр. Він писав про наступні революції, засуджував монархію як тиранію, стверджував, що монархія і аристократія скоро зійдуть в могилу, виступаючи за республіканський устрій. У червні 1791 року видав у Парижі газету «Республіканець», був серед тих революційних діячів, які очолили рух за республіку у Франції.
 
<!-- Ідеї Пейна підтримували демократичні сили, робітники. Памфлет «Права людини» викликав лють англійських влад структур і во-
ни мали намір розправитися з автором. Та 12 вересня 1792 року
Пейн відбув до Франції, де його обрали до Конвенту. 18 грудня анг-
лійський суд звинуватив Пейна у змові проти англійської монархії і
оголосив його поза законом.
У Франції Пейна оточував ореол мужнього борця і мученика
боротьби за свободу і рівність. У серпні 1792 року він одержав фра-
нцузьке громадянство. А 21 вересня у Конвенті Пейн разом з усіма
 
депутатами вітав проголошення Франції республікою. У жовтні йо-
го призначили членом комітету з розробки нової конституції Фран-
ції. Пейн виступив проти смертної кари Людовику ХVІ, але біль-
шість Конвенту прийняла рішення про засудження його до страти.
Пейн не підтримував терор якобінців. 28 грудня 1793 року Конвент
прийняв декрет, за яким «жоден іноземець не міг бути представни-
ком французького народу».
Пейна заарештували. Його тюремне ув'язнення тривало більше
десяти років і тільки випадковість врятувала його від гільйотини.
Визволили Пейна завдяки зусиллям американського посла Монро. Ро-
ки, проведені Пейном у Франції, були заповнені енергійною діяльніс-
тю. Він опублікував праці: «Роздуми про первісні держави», «Аграр-
на справедливість», «Занепад і крах англійської фінансової системи»
та інші. У 1701 році президентом США став друг Пейна Джефферсон
і він відплив до Балтимора, де опублікував вісім листів «До громадян
Сполучених Штатів», у яких підтримував Джефферсона, відстоював
демократичні інститути. 8 липня 1809 року Пейн помер.
Вчення Пейна про суспільство і державу викладено в його пра-
цях «Здоровий глузд», «Права людини», «Аграрна справедливість»,
де аналізуються події, очевидцем і учасником яких був автор. Головна
тема цих творів&nbsp;— суспільство і держава, їх походження, функції,
взаємовідносини. Пейн розумів, що суспільство і держава&nbsp;— два по-
няття, не тотожні одне одному, що це&nbsp;— «речі не тільки різні, а й
різного походження». Між суспільством і державою є істотна від-
мінність, оскільки перше передуває другому. Перше&nbsp;— причина,
друге&nbsp;— наслідок. У «Здоровому глузді» Пейн пояснює виникнення
суспільства тим, що людині важко жити одній, беручи до уваги як
магістральні умови її існування, так і особливості її психіки. «Сила
однієї людини настільки не відповідає її потребам… що вона скоро
буде змушена шукати допомоги і полегшення в іншої, котра, в свою
чергу, відчуває потребу в тому ж самому». Цю думку автор неодно-
разово повторює у своїх працях. `
 
Пейн дійшов висновку, що саме необхідність спільної праці
змусила людей згуртуватись у суспільство. «Суспільство,&nbsp;— зазна-
чає Пейн,&nbsp;— створюється нашими потребами, а уряд&nbsp;— нашими по-
роками… Суспільство у будь-якому своєму стані є благо, а в гіршо-
му випадку&nbsp;— злом нестерним». Визнаючи об'єктивний характер
законів розвитку природи і суспільства, Пейн не розумів специфічних
відмінностей між останніми. Перебуваюи під владою механічних
уявлень, він ототожнював їх, вважаючи закони суспільства законами
природи. Пейн захищав єдність людського роду, рівність людей, ба-
чив, що в суспільстві існують бідні і багаті. «Життя індіанця,&nbsp;— це
постійне свято, порівняно з життям європейського бідняка. Отже,
цивілізація призвела до двоякого результату: зробила одну частину
суспільства багатшою, а другу&nbsp;— злиденнішою, ніж вони були б за-
лишившись у природному стані».
Пейн відстоював революційно-демократичне розуміння грома-
дянського договору. «Самі індивіди, кожний згідно зі своїм особис-
тим і суверенним правом, вступає у договір один із одним для утво-
рення уряду; і це єдиний спосіб, яким мають право утворюватись
уряди, і єдина основа, на котрій вони вправі існувати». За Пейном,
існують три джерела влади: марновірство, сила, загальні інтереси
суспільства і загальні права людини. Ці джерела уособлюють: пану-
вання духовенства, панування завойовників і панування розуму.
Останнє і є республікою. На думку Пейна, «Конституція&nbsp;— реальна
річ, вона існує не тільки в уяві, а й у дійсності. Конституція передує
державі; держава&nbsp;— це лише дітище Конституції. Конституція
певної країни є акт не уряду, а народу, який утворює його (уряд)».
На принципах Конституції повинні базуватися державна влада, її
структура і повноваження; спосіб обрання і тривалість існування
парламентів або інших органів, як би їх не називали", словом усе,
що стосується організації громадянського управління і законів, якими
вона буде пов'язана. Він писав про поділ влади на виконавчу, законо-
давчу і судову, про республіку і монархію. В основі його політичного
світогляду лежало демократичне тлумачення доктрини природного
права, котру він використав для теоретичного обґрунтування права
пригноблених на повстання, на збройний опір тиранії. «Народ, —
писав Пейн,&nbsp;— в усі часи має властиве йому невід'ємне право зни-
щувати будь-яку форму уряду, котру він знаходить непідходящою».
Пейн енергійно виступав проти політики розпалювання війн.
«Війна,&nbsp;— говорить Пейн,&nbsp;— є їх (урядів&nbsp;— авт.) ремеслом, грабу-
вання і прибутки&nbsp;— їх метою. Якщо така влада продовжує існувати,
мир не може бути гарантований ні на один день». Пейн суворо засу-
джував експлуатацію, характеризує приватну власність як суспільне
зло, основу суспільної нерівності. Він писав, що «приватна влас-
ність в багатьох випадках є результатом недоплати працівникам,
котрі її виробили; внаслідок цього в стародавні часи працівники
втратили власність, а підприємці набули владу».
Пейн негативно ставився до релігійних догматів. В спеціальній
праці «Вік розуму» він піддав гострій критиці священне писаніє. Ця ро-
бота Пейна була названа «Біблією для невіруючих». В цілому Пейн
був яскравим виразником найбільш радикальних демократичних кіл
серед борців за незалежність Сполучених Штатів Америки. Вчення
його про суспільство і державу було прогресивним, оскільки стверджу-
вало право народу знищувати антинародні режими і встановлювати
владу, що відповідатиме його цілям і потребам. -->
 
== Переклади українською ==
* ''Пейн Т.'' Права людини.&nbsp;— Львів: Літопис, 2000.&nbsp;— 255 с.
 
== Посилання ==
* [http://www.grinchevskiy.ru/17-18/zdraviy-smisl.php Томас Пейн. Здоровий глузд] {{ref-ru}}