Черняхів (селище): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 137:
21 березня [[1940]] року за участь у [[Радянсько-фінська війна|радянсько-фінській]] уродженцю смт. Черняхова Крисюку Арсентію Петровичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, пізніше він став почесним громадянином Черняхова.
[[Файл:Chernyahiv 2008.jpg|міні|ліворуч|250пкс|У сучасному Черняхові]]
В перші дні [[ВеликаДруга ВітчизнянаСвітова війна|ВеликоїДругої ВітчизняноїСвітової війни]] 400 черняхівців після оголошення мобілізації відправились на фронт. 13 липня [[1941]] року німецькі війська вступили в Черняхів. Почалася окупація, під час якої німці вбили сотні ні в чому не винних людей, 500 громадян вивезли на каторжні роботи в Німеччину. У вересні в Черняхові виникла підпільна організація, очолив її лікар [[Верещак Мирон|Мирон Верещак]]. Його дочка [[Верещак Софія Миронівна]] стала зв'язковою підпільного комітету, очолюваного в Житомирі [[Бородій Олексій Дем'янович|О. Д. Бородієм]]. За це вона була арештована житомирським [[гестапо]], сиділа в житомирській тюрмі, зносила нечувані муки, але волею долі вона залишилася жити. 36 черняхівців воювали в партизанських загонах, з них [[Паламарчук Григор]], Іщенко Микола, [[Іваницька Устина]], її дочка [[Іваницька Марина]] та багато інших.
 
Майже два з половиною роки німці «господарювали» в Черняхові. Німці спалили 29 будинків, зруйнували МТС, школи, клуби, бібліотеку, лікарню. 12 листопада [[1943]] року війська [[Перший Український фронт|Першого Українського фронту]] відвоювали Черняхів. Кілька разів Черняхів залишали радянські війська, а 29 грудня [[1943]] року Черняхів було відвойовано остаточно і назавжди. Всього у [[Друга Світова війна|Другій Світовій війні]] брало участь 797 жителів Черняхова, з них загинуло 333 чол. В селищі споруджено два обеліски на честь воїнів-визволителів.