СП Кобза: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 7:
 
[[Фольклорист]] [[Хай Михайло Йосипович|Михайло Хай]] так описав значення цієї фірми: {{Цитата|«Кобза» була серйозним культурологічним [[синдикат]]ом. Усі відділи мала з усіма типами культури, які тільки існують взагалі. Був відділ духовної музики, естрадної, фольклорної... Перша цифрова студія в Україні звукозапису. Перша! Канадієць-меценат Микола Мороз із Борисом Олійником зробили попервах історичну справу. Вони скористалися роками перед незалежністю тим, що я називаю «кравчуківським переляком». Бо тоді все йшло отако: «На великий палець»!}}
Наступного не відбулося: Коли ж «вони» зрозуміли, що з «Кобзою» треба «прєкращать», викликали Миколу Мороза і сказали йому: «Або ти цю дирекцію звільняєш, або ми розриваємо угоду!» І він звільнив усіх. Новий директор за півроку розпродав все, до чого дотянувся. Хлопці стояли за апаратуру, що була в студії, горою.Я (Микола Мороз - ММ) не мав ніколи труднощів із Фондом Культури або із Борисом Олійником — якраз навпаки — завжди була підтримка на всі проєкти СП Кобза.
 
<ref>Наступного не відбулося: Коли ж «вони» зрозуміли, що з «Кобзою» треба «прєкращать», викликали Миколу Мороза і сказали йому: «Або ти цю дирекцію звільняєш, або ми розриваємо угоду!» І він звільнив усіх. Новий директор за півроку розпродав все, до чого дотянувся. Хлопці стояли за апаратуру, що була в студії, горою.Я (Микола Мороз - ММ) не мав ніколи труднощів із Фондом Культури або із Борисом Олійником — якраз навпаки — завжди була підтримка на всі проєкти СП Кобза.
Про причини відходу кількох керуючих з системи СП Кобза, 1991 р., опишу при нагоді - вони не приємні - на жаль. (ММ)
 
Про причини відходу кількох керуючих з системи СП Кобза, 1991 р., опишу при нагоді - вони не приємні - на жаль. (ММ)</ref>
 
Микола Мороз строго вимагав, щоб фірма була україноканадською, а не канадсько-радянською, — і щоб уся ділова документація велася українською мовою, що й викликало проблеми, оскільки ніхто в Торговельній палаті в Києві не володів українською мовою.
Рядок 43 ⟶ 44:
Організація першої [[Червона Рута-1989|Червоної Рути в Чернівцях в 1989 році]].
 
Ідея створення україномовного фестивалю належиться працівникам фріми Кобза - А. Калениченкові та Т. Мельникові які бачили у фестивалі засіб для підвищення престижність української мови та української пісні. Вони звернулися до КМО з пропозицією створити таког фестивалю який був одобрений. Фестиваль «Червона Рута» в Чернівцях був запланований Міністерством Культури України і очолений Комсомолом України але незабаром стало ясно що фонди ніякі не приділили для проведення фестивалю. УЩоби уникнути провалу проєкту, у квітні 1989 головний директор фірми Кобзи Олег Репецький розказав про цепропонував Миколі Морозу, пояснюючи, що є нагодафінансово перебрати цей фестиваль через брак Фондівфондів у Комсомолу України.
Відбулися дві наради проводу СП Кобза з головою Комсомолу У., на яких Микола Мороз зобов'язався оплатити кошти для технічного обладнання фестивалю для стадіону в Чернівцях (із Західної Європи) і що СП Кобза перебере керівництво фестивалю. Було також рішено, що ввесь штаб СП Кобзи разом з обладнанням був призначений на підготовку і проведення фестивалю. Комітет з підготовки фестивалю очолив Тарас Мельник.
 
Фірма «Кобза» оплатила за оренду та доставку звукового обладнання для стадіону в Чернівцях, яку привезли з Німеччини та Польщі. «Кобза» також організувала участь артистів з діаспори й оплатила кільком із них кошти переїзду, як і всім — готельне перебування та харчування. «Кобза» також активно дбала про створення «[[мінусівка|мінусівок]]» (фонограми без запису голоса артиста) та запису артистів фестивалю, які записувалися та тиражувалися на місці, вживаючи найсучасніше тиражувальне обладнання, (котре дістали з Англії) на 100 000 високоякісних плівок ''«BASF»'' які перевезли з Німеччини.
 
Концерти фестивалю записувалися і була безуспішна спроба фінансово повернути фестивальні витрати продажом записів артистів.
Рядок 57 ⟶ 58:
# Практичний словник синонімів української мови. К.: СП «Кобза», 1995.&nbsp;— С. 332.
 
Видавництво «Кобза» закрилося коли [[Київська міськрада]] вирішила раптом підвищити оплату за оренду приміщення в Києві в 150 разів, вимагаючи гроші за оренду готівкою наперед. Коли оплату за оренду не було доставлено вчасно, дороге німецьке друкарське обладнання та імпортований фінський друкарський папір (вартістю 40 000 доларів) були виставлені на вулиці де попали під дощ і були знищені.
 
==='''Концертна та гастрольна діяльність'''===
Рядок 88 ⟶ 89:
==Закриття фірми==
Фірма офіційно закрилася в 1996 р. після активної восьмирічної діяльності на ниві Ураїнської культури. Микола Мороз вклав понад 3 мільйонів доларів у СП до того, як фірма закрилася. Сьогодні записи можна скачати безплатно з відеохостингу «''[[YouTube]]''».
 
==Продукція==