Відмінності між версіями «Мравінський Євген Олександрович»

м
нема опису редагування
м (r2.7.1) (робот додав: tr:Yevgeni Mravinski)
м
[[1932]] року дебютував у Маріїнському театрі, продиригувавши балетом «Спляча красуня» Чайковського. В 1932—1938 був диригентом цього театру (переважно балетного репертуару); з [[1938]], перемігши на конкурсі диригентів, очолив [[Симфонічний оркестр Ленінградської філармонії]] (колишній Придворний) і залишався на цьому посту до кінця своїх днів. За десятиліття роботи із Мравінським оркестр став високопрофесійним колективом і завоював міжнародну популярність. З [[1961]] викладав у Ленінградській консерваторії.
 
Мравінський був диригентом авторитарного й у той же час академічного типу, він прагнув до максимально повного пророблення інтерпретації, аж до дрібних деталей. Його манері були властиві скупий жест, тверда воля, стриманість емоцій, прекрасне відчуття форми, і в той же час вона втілювала духовну зосередженість майстра. У досить широкому в стилістичному відношенні, хоча й не занадто великому репертуарі Мравінського деяка перевага віддавалася російській музиці, у тому числі сучасній, а в західноєвропейській класиці — [[Бетховен]]у, [[Брамс]]у, [[Ріхард Вагнер|Вагнеру]]у, [[Ріхард Штраус|Р.Штраусу]] й [[Брукнер]]у. Улюбленими авторами Мравінського були [[Петро Чайковський|Чайковський]] і [[Шостакович]]. До числа вищих досягнень диригента можна віднести трактування [[Симфонія №5 (Чайковський)|П'ятої]] й особливо [[Симфонія №6 (Чайковський)|Шостої]] симфоній Чайковського, а також багатьох симфонічних полотен Шостаковича: під його керуванням уперше прозвучали [[Симфонія №5 (Шостакович)|П'ятої]], [[Симфонія №6 (Шостакович)|Шоста]], [[Симфонія №8 (Шостакович)|Восьма]], [[Симфонія №5 (Шостакович)|Дев'ята]], [[Симфонія №9 (Шостакович)|Десята симфонії]]; Восьму симфонію автор присвятив диригентові.
 
У культурному житті Ленінграда велична фігура Мравінського грала майже культову роль, символізуючи наступність традицій. Помер Мравінський у Петербурзі.
51 586

редагувань