Девід Бордвелл: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Juga (обговорення | внесок) |
Juga (обговорення | внесок) |
||
Рядок 31:
Методологічний підхід Бордвелла називають неоформалістським, хоча на цю тему здебільшого пише Крістін Томпсон. Неоформалізм — це підхід до аналізу кіно, заснований на спостереженні, що був сформульований [[Російський формалізм|російськими формалістами]], які звернули увагу на відмінність між перцептуальними та семіотичними властивостями фільму та на те, що теоретики кіно зазвичай переоцінювали роль текстуальних кодів у розгляді базових елементів дієгезису. В багатьох свої працях Бордвелл аналізує когнітивні процеси глядача кіно, які відбуваються під час сприйняття не-текстуальних естетичних форм фільму. Цей аналіз означає і розуміння того, яким чином фільм керує нашою увагою, скерованою на очевидну наративну інформацію, та яким чином фільми беруть участь у процесі «відчуження» ([[:ru:остранение|«остранение»]] — формалістський термін, який дозволяє говорити про те, яким чином мистецтво показує нам знайомі об'єкти та концепти таким чином, що ми відчуваємо їх як нові).<br />
Неоформалісти відмовляються від багатьох методологій, апропрійованих іншими школами досліджень кіно, зокрема [[герменевтика|герменевтичних]] інтерпретативних підходів, до яких Бордвелл відносить [[Жак Лакан|лаканівський психоаналіз]] та певні варіації [[постструктуралізм]]у. Серед теоретиків кіно, які вдало застосували психоаналітичні терміни та концепти у практиці симптоматичного прочитання фільмів, Бордвелл називає поета-сюрреаліста [[Паркер Тайлер|Паркера Тайлера]],<ref>Bordwell, David. ''Making meaning : inference and rhetoric in the interpretation of cinema'' / David Bordwell. — Cambridge, Mass. : Harvard University Press, 1989. — xvi, 334 p. — P. 76. —
Багато філософів, зокрема [[Славой Жижек]], з яким Бордвелл неодноразово вступав у полеміку,<ref>Див. David Bordwell. [http://www.davidbordwell.net/essays/zizek.php Slavoj Žižek: Say Anything.]{{ref-en}} {{Перевірено|2012-02-26}}</ref> критикують неоформалізм за те, що він недооцінює роль культури та ідеології у формуванні фільмічного тексту, аналіз яких має проблематизувати цінності тих суспільств, у яких виробляються фільми.
|