Гершензон Сергій Михайлович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kp1964 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Kp1964 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 31:
У [[1968]]—[[1973]] рр. завідував Сектором молекулярної біології і генетики, а потім— відділом, в організованому на базі сектора, [[Інститут молекулярної біології і генетики НАН України|Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР]]. З [[1986]] р. — співробітник [[Інститут фізіології рослин і генетики НАН України|Інституту фізіології рослин і генетики АН УРСР]].
На підставі виконаної там серії дослідів з плодовою мушкою майже відразу ж після повернення з евакуації Сергій Гершензон (у співавторстві з [[Тарнавський Микола Дмитрович|Миколою Тарнавським]] та [[
Набагато раніше за американця [[Френкель-Конрат|Хейнца Френкель-Конрата]] він зібрав з білків і нуклеїнових кислот живий [[вірус]], хоча рівень технічного забезпечення української біології відставав на той момент від заокеанського на багато років. Проте [[Стокгольм]] не помічав досягнень радянських учених, через гоніння на генетику у [[СРСР]] у сорокові-п'ятидесяті роки. У [[1972]] р. до Нобелівського комітету надходить заявка на аналогічне гершензонівському (мається на увазі синтез вірусної ДНК на матриці зараженої поліедрозом РНК) відкриття від американців Говарда Теміна і [[Балтімор Девід|Девіда Балтімора]], які і отримують у [[1975]] р. [[нобелівська премія|нобельовськую премію]]. Девід Балтімор в листі Сергію Гершензону щиро вибачився перед ним, оскільки не був знайомий з його більш ранніми роботами.
| |||