Вікіпедія

Красилівський район: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Неоднозначність Бужок відносно Бужок (ріка) за допомогою виринаючих вікон
мНемає опису редагування
Рядок 10:
| код КОАТУУ =6822700000
| утворений =[[1923]]
| населення ={{зменшення}} {{Населення районів Хмельницької області|Красилівський}}
| населення ={{зменшення}}54465 (01.01.2011)<ref>[http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/publ/2011/chnas.zip Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)]</ref>
| площа =1 1801180
| густота =4645.7
| код району =3855
| поштові індекси =31000—31075
| центр =[[Красилів]]
| міські ради =1
| селищні ради =1
| сільські ради =35
| міста =1
| смт =1
| села =93
| адреса =31000, Хмельницька обл., Красилівський р-н, м. Красилів, пл. Незалежності, 2, 4-22-72
| веб-сторінка =[http://www.krasilov-rda.km.ua/ Красилівська РДА]
| голова РДА =Т.в.о. Ящук Віктор Іванович
| голова ради =Арсенюк Петро Іванович
}}
 
'''Краси́лівський райо́н''' &nbsp;— район у центральній частині [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. Центр &nbsp;— місто [[Красилів]].
 
Площа району становить 1,2&nbsp;тис. км&sup2;². Населення &nbsp;— 59,3&nbsp;тис. мешканців (2004).
 
Межує на півночі з [[Ізяславський район|Ізяславським районом]], на сході зі [[Старокостянтинівський район|Старокостянтинівським районом]] і [[Старокостянтинів|Старокостянтинівською міськрадою]], на півдні із [[Хмельницький район|Хмельницьким]], на південному заході з [[Теофіпольський район|Теофіпольським]], на заході з [[Білогірський район (Хмельницька область)|Білогірським]] районами Хмельницької області.
 
Територією району течуть річки [[Бужок (ріка)|Бужок]], [[Іква (притока Південного Бугу)|Іква]], [[Ікопоть]], [[Понора (притока Ікопоті)|Понора]], [[Случ (притока Горині)|Случ]], [[Фоса]] та інші, тут знаходяться Кузьминське водосховище, став Пустяк. Через район проходять залізничні лінії Гречани—Старокостянтинів-1 і Шепетівка-Подільська—Старокостянтинів-1 і автошлях [[Чернівці]]—[[Хмельницький]]—[[Житомир]] ({{Автошлях Н|03}}).
 
У районі 1 міська, 1 селищна і 35 сільських рад; 1 місто, 1 селище міського типу і 93 села.
 
== Історія ==
Перша письмова згадка про Красилів збереглася в акті від 16 січня 1444 року, за яким литовський князь Свидригайло надавав своєму слузі Михайлу Олехновичу "«за його вірну службу"» у володіння села Кременецького повіту, у тому числі "«Красилів двір"». Протягом 1497 -1541 −1541&nbsp;рр. Красилів був власністю Острозьких.
 
Основним заняттям населення було сільське господарство. Розвивалося також ремесло -&nbsp;— жителі займалися чинбарством, шили кожухи і свитки. Значного розвитку досягла торгівля. В 30-х роках XV ст., коли боротьба між Польщею та Литвою за Волинь і Поділля розгорілася з новою силою, Сігізмунд І, щоб посилити свій вплив, надав пільги заможній українській верхівці. В ті часи міщани Красилова дістали право без сплати мита завозити сіль, раз на тиждень проводити торги, обкладати митом товари, які жителі навколишніх сіл везли на базар. У містечку спорудили замок, згадки про нього трапляються в історичних документах за 1545 і 1552 роки. З кінця XVI ст. містечко зазнавало спустошливих нападів татар. Мужньо зустріли ворога і завдали йому нищівного удару жителі міста в 1573 році. Напади повторилися у 1593 і 1618 роках. Містечко було дуже зруйновано, багато жителів загинуло або потрапило в полон.
 
В другій половині XVI ст. у Красилові діяло 8 ринкових, 7 ремісничних, 10 перекупних будинків. Наприкінці XVI ст. -&nbsp;— на початку XVIІ ст. Красилів став власністю Януша Острозького. Значного розвитку в маєтку набуло зернове господарство.
 
Населення містечка брало участь у боротьбі проти польського панування (визвольна війна, гайдамацький рух 1648-1654рр1648—1654рр). 1748 року в гайдамацькому загоні, оточеному шляхтою біля Погребища було декілька вихідців з південної Волині, зокрема А. Полянович з Красилова. Його в числі інших за участь у повстанні було засуджено на каторжні роботи.
 
У XVIІІ ст. основним заняттям населення залишалося землеробство, але розвивалося й ремесло. Серед 40 ремісників було 10 шевців, 8 кравців. Незабаром після возз"єднання Правобережної України з Лівобережною у складі Російської імперії, 1797 року Красилів, як волосний центр, увійшов до складу Старокостянтинівського повіту Волинської губернії.
Рядок 51:
Під час проведення реформи 1861 року селяни Красилова повинні були вносити великі викупні платежі за землю. Наприклад, у поміщиці Боруховської, згідно з уставною грамотою, селяни викуповували 23 десятини 2380 сажнів землі, за яку протягом 49 років вои мали заплатити 602 крб 50 копійок.
 
== Населені пункти, зняті з обліку ==
* Мала Калинівка (1996)
 
Рядок 69:
 
== Джерела ==
* Хмельницька область. Адміністративна карта. &nbsp;— Київ. НВП "«Картографія" »&nbsp;— 2005
* [http://krasyliv.in.ua/info/kr_people/ Відомі люди Красилівщини]
* [http://krasyliv.in.ua/info/kr_village/ Населені пункти Красилівщини]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Красилівський_район