Балацький Дмитро Євменович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 3:
'''Дмитро Євменович Балацький ''' ([[26 жовтня]] [[1902]], [[Гайсин]] - [[15 березня]] [[1981]], [[Полтава]]) - український хоровий [[диригент]]; один із засновників капел '''"Зірка"''' (Гайсин), '''"Хорансу"''' (Київ); художній керівник капели бандуристів, хорових капел Одеської, Полтавської філармоній; автор музики до пісні "Розпрягайте, хлопці, коней".
 
Закінчив Київську муз-драм інститут ім Лисенка в 1929 р.
Керівник [[Київська капела бандуристів|Київської державної капели бандуристів]], арештований 1 вересня 1938 року за "активне проведення антирадянської агітації, розповсюдження провокаційних чуток, участь у контреволюційній організації". Особливою нарадою НКВС від 21.10.1938 року по справі 1615086 за статтями 54-10, 54-11 КК УРСР засуджено до ув’язнення в концентраційних таборах Казахстану терміном на 5 років. Д. Балацький є одним із небагатьох бандуристів, який під час допитів виявив неабияку мужність, не визнавши своєї вини і не обмовивши нікого зі своїх друзів і колег. У 1939 році подавав заяву на касацію вироку, яку було відхилено. Реабілітований 13 липня 1956 року.
 
Керівник [[Київська капела бандуристів|Київської державної капели бандуристів]],
 
Арештований 2 лютого 1938 р. за участь у контр-революційному націоналістичній організації і за провадження контр-революційну агітацію між колегами. 7 липня знову арештований.
 
Керівник [[Київська капела бандуристів|Київської державної капели бандуристів]], арештованийАрештований 1 вересня 1938 року за "активне проведення антирадянської агітації, розповсюдження провокаційних чуток, участь у контреволюційній організації". Особливою нарадою НКВС від 21.10.1938 року по справі 1615086 за статтями 54-10, 54-11 КК УРСР засуджено до ув’язнення в концентраційних таборах Казахстану терміном на 5 років. Д. Балацький є одним із небагатьох бандуристів, який під час допитів виявив неабияку мужність, не визнавши своєї вини і не обмовивши нікого зі своїх друзів і колег. У 1939 році подавав заяву на касацію вироку, яку було відхилено. Реабілітований 13 липня 1956 року.
 
На допиті обвинувачили що брат, який був в армії С. Петлюри жив у Польщі, хоч він вважав що той загинув ще в 1919 р. Обвинувачили чому в репертуарі капели не були твори інших національности. Під час слідства бандурист О. Дзюбенко його назвав анти-совєтським націоналістом, фашистом та террористом який негативні речі говорив про радянське керівництво. Директор капели бандуристів Захар Аронський свідчив що Балацький дає перевагу українським пісням та пісні з західної України та ігнорував радянські масові пісні. Що той переробив пісню про Єжова на націоналістичну пісню і що Радянська влада топтала українську культуру. Директор хору Думка Луценко свідчив що Балацький включав пісні емігрантського композитора Олександра Кошеця та розповідав анти-радянські анекдоти.
 
Дістав 5 років ссилки в Казахстані.
 
В 28 квітня 1939 р. написав листа до секретаря КП України Микити Хрущова з благання переглянути його справу. Лист дійшов до Хрущова 27 липня 1939 р і справа була знову відкрита. Під час другого слідства З. Аронський звернув увагу на анти-семітські анекдоти які Балацький комусь переказав та переказав їх. Парторг капели А. Кононенко свідчив що Балацький розповідав анти-семітські анекдоти та нічого не знав про бандуру, Він звернув увагу що Балацький не любив критику. Дзюбенко теж звернув увагу що Балацький бандури зовсім не знав.Слідство, після свідчення колег з капели бандуристів, вирішило що Балацький був винуватий.
 
В 23 жовтня 1942 р він був звільнений а в 1943 знову арештований і мали його розстріляти за анти-радянську націоналістичну агітацію яку замінили на 10 років ув'язнення а в 1944 знову був звільнений.
 
З 1947-48 працював у Одеській філармонії а з 1949 хормейстер ансамблю пісні і танцю в Києві а потім керівник хору в Полтавській філармонії.
 
Реабілітований 13 липня 1956 року.
 
== Джерела ==