Раціональність: відмінності між версіями

'''Раціональність''' (від [[Латинська мова |лат.]] Ratio — розум) — термін у найширшому сенсі означає розумність, [[свідомість]], протилежність [[ірраціональност]]і. У більш вузкому значенні — характеристика знання з точки зору його відповідності деяким принципам мислення. Використання цього терміну часто пов'язане з увагою до відмінностей в таких принципах, тому прийнято говорити про різні типи раціональності.

Існують різні моделі філософського розгляду раціональності. Так, [[Макс Вебер|Макс Вебер]] розрізняє формальну і субстантивну раціональність. Перша полягає у здатності здійснювати калькуляцію і розрахунок в рамках прийняття економічного рішення. Субстантивна раціональність відноситься до більш узагальненої системи цінностей і стандартів, які інтегровані в світогляд<ref>Кравченко А. И. Социология Макса Вебера: труд и экономика. М.: На Воробьевых, 1997.</ref>. В інших моделях раціональності в якості її основи розглядалися узгодженість, емпірична адекватність, здатність до зростання змістовного знання.

[[Файл:Max_Weber_1894Max Weber 1894.jpg‎‎|справа|мини|200x166px|[[Макс Вебер|Макс Вебер]] 1894г.]]

[[Файл:Jung_1910Jung 1910-cropped.jpg‎|справа|мини|200x150px|[[Карл Густав Юнг|Карл Густав Юнг]] 1910г.]]

[[Карл Густав Юнг|Карл Густав Юнг]] швейцарський психоаналітик в результаті своїх досліджень людської особистості виділив також 4 пари ознак, які послужили основою типології особистості:

Економічні дії не завжди пов'язані з егоїстичним поведінкою. Як показав [[Г.Саймон|Герберт Саймон]], в еволюційної перспективі прийняття передумови альтруїстичної поведінки індивідами і групами призводить до переваги в порівнянні з передумовою егоїстичної максимізації <ref> Simon H.A. Altruism and Economics (in The Economics of Altruism) // American Economic Review. 1993. V. 83. No 2. Papers and Proceedings of the Hundred and Fifth Annual Meeting of the American Economic Association.</ref>. Альтруїзм є не що інше, як адаптивна реакція індивідів, які асоціюють свої інтереси з інтересами групи або іншого колективу.

У такій галузі як [[штучний інтелект]], [[Раціональний агент|раціональним агентом]] вважається той агент,який максимізує свою очікувану корисність з урахуванням його поточних значень.Функція корисності довільно визначається дизайнером, але також повинна бути й функція продуктивності, яка є безпосередньо вимірними наслідками,як приклад такими як виграш чи програш грошей.Наприклад,для того щоб зробити безпечного агента,який грає в обороні,нелінійної функції продуктивності, часто бажано щоб нагорода за поразку була нижче ніж покарання за поразку.Агент може бути раціональним у своїй області проблеми, але знайти раціональне рішення для як завгодно складних проблем практично не можливо.Раціональність людського мислення є однією з ключових проблем в області психології мислення<ref>Johnson-Laird, P.N. & Byrne, R.M.J. (1991). Deduction. Hillsdale: Erlbaum.</ref>.

*[[Дихотомии Юнга|Дихотомии Юнга]]