Сучков Анатолій Андрійович: відмінності між версіями

'''Анато́лій Андрі́йович Сучко́в''' ({{н}} [[5 листопада]] [[1934]], м. [[Москва]], [[РРФСР]]) — колишній радянський [[футболіст]] та тренер, виступав на позиції [[захисник (футбол)|захисника]]. [[Майстер спорту]] ([[1959]]). Один з перших футбольних селекціонерів на теренах [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]].

Корінний москвич, Анатолій Сучков, починав з дворового футболу[[футбол]]у. У повоєннийповоєнні час,роки з 13-15-річними хлопцями, об'єднавшись в команду, грали з військовополоненими німцями, коли ті були вільні від роботи. З вуличного футболу потрапив у юнацьку команду «Крила Рад», що грала на першість [[Москва|Москви]].<br />

У [[1953]] році тренер [[Блінков Володимир Георгійович|Володимир Блінков]] порекомендував молодого [[захисник (футбол)|захисника]] [[Глазков Георгій Федорович|Георгію Глазкову]], який очолював [[Металург (Запоріжжя)|запорізький «Металург»]]. Так Анатолій опинився у своїй першій дорослій команді майстрів, з якою зайняв третє місце в своїй групі класу «Б», а в [[Кубку СРСР]] дійшов до 1/8 фіналу, поступившись [[Спартак (футбольний клуб, Москва)|московському «Спартаку»]].<br />

У [[1954]] році Сучкова викликали до армії, направивши служити в команду «Будинок офіцерів», що базувалася в Талліні[[Таллін]]і та виступала в класі «Б», але вже через місяць колектив перевели до [[Севастополь|Севастополя]]. У армійської команді БОФ[[СКЧФ (БудинокСевастополь)|БОФ]], офіцерівщо флоту)пізніше отримала назву СКЧФ, Анатолій провів 4 сезони. <br />

У [[1957]] році гра захисника сподобалася [[Старостін Микола Петрович|Миколі Петровичу Старостіну]] і незабаром Сучков опинився в московському «Спартаку». Але закріпитися в московськійцій команді захиснику не судилося. Висока конкуренція за місце в основному складі, а на додачу ще й травма, отримана на тренуванні у зіткненні з воротарем [[Івакін Валентин Гаврилович|Валентином Івакіним]], не дозволили Анатолію завоювати тверде місце у основі «червоно-білих».<br />

У [[1959]] році [[Ошенков Олег Олександрович|Олег Ошенков]], який очолював [[Динамо (Київ)|київське «Динамо»]], запросив захисника в динамівський клуб. Саме в [[Київ|Києві]] Анатолій знайшов свою команду, міцно закріпившись на позиції крайнього захисника. З приходом на тренерський місток [[Соловйов В'ячеслав Дмитрович|В'ячеслава Соловйова]] прийшли і перші серйозні успіхи киян в [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонаті СРСР]]. У [[1960]] році Сучков з командою стає срібний призер, а вже в наступному році, вперше в своїй історії, «Динамо» (Київ) стає чемпіоном СРСР. Вагомий внесок у перемогу вніс і лівий захисник команди Анатолій Сучков, який зіграв у [[Чемпіонат СРСР з футболу 1961 (клас «А»)|чемпіонському сезоні]] 25 ігор. За підсумками року Анатолія було внесено до списку [[Списки найкращих футболістів України|«33 кращих футболістів УРСР»]] під №&nbsp;1.<br />

У наступних двох сезонах київські динамівці не змогли виступити так само успішно, не потрапивши навіть у призери. А [[1963]] рік для Сучкова склався і зовсім невдало&nbsp;— важка травма надовго вивела гравця з ладу. Після відновлення захиснику було вже складно конкурувати за місце в основі і Анатолій перейшов до табору [[Карпати (Львів)|львівських «Карпат»]], де провівши два роки, завершив ігрову кар'єру.