Рене Генон: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Roman Z (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
OPbot (обговорення | внесок) м Завдання 20. |
||
Рядок 23:
''Деякі застосовані нами вище вирази, без сумніву, викличуть асоціації з тим, що називають “Страшним Судом” або “Судним днем”. Це цілком правомірно в обох випадках — будемо ми розглядати ідею “Страшного Суду” символічно чи буквально, оскільки ці два підходи зовсім не виключають одне одного (детальніше зупинитися на цьому ми, на жаль, в даний момент не можемо). Як би там не було, згадані раніше “зважування всіх “за” і “проти” і “розділення результатів на “позитивні” і “негативні” нагадує нам розділення на “обраних” і “проклятих” на дві групи, котрим віднині суджено незмінно залишатися такими і надалі. Хоча тут йдеться лише про аналогії, слід визнати, що вона в цьому випадку повністю обґрунтована, оперативна і відповідає внутрішній природі речей. Проте тут треба зробити деякі додаткові роз’яснення.''
''Той факт, що значна кількість людей сьогодні одержимі ідеєю “кінця світу”, є далеко не випадковим. У певному сенсі це дуже сумна обставина, оскільки всі екстравагантні форми, в яких виявляється ця неадекватно зрозуміла ідея, всі новоявлені в різноманітних колах вульгарні месіанські рухи, — словом, всі так типові для нашої епохи прояви незрівноваженості і дисгармонії лише ще більше посилюють всезагальний хаос. Як би там не було, факт лишається фактом, і одержимість “кінцем світу” сьогодні очевидна. Без сумніву, найпростіше було б, не вдаючись у деталі, відкинути подібні концепції як безглузді та
''Існує термін, який став популярним в епоху [[Відродження]] і який з самого початку містив у собі всю програму сучасної цивілізації: цей термін — “[[гуманізм]]”. Люди Відродження дійсно прагнули все звести до чисто людських пропорцій, виключити принципи більш високого рівня і, висловлюючись символічно, відвернутися від Неба під приводом підкорення землі. Древні [[греки]], прикладу яких вони, як їм здавалось, слідували, ніколи не заходили так далеко в цьому напрямі, навіть в періоди найглибшого інтелектуального занепаду. Для них відверто утилітарні міркування ніколи не мали вирішального значення, як це нерідко відбувається з сучасними гуманістично орієнтованими людьми. Гуманізм являє собою першу форму того, що пізніше стало сучасним “лаїцизмом” — чисто секулярним, світським світоглядом. Саме завдяки своєму прагненню звести все до людини як самоцілі, сучасна цивілізація вступила на шлях послідовного опускання і деградації, які завершились зверненням до рівня найнижчих елементів у людині і орієнтацією на задоволення його найгрубіших матеріальних запитів. А це останнє є достатньо примарною метою, оскільки цивілізація постійно породжує значно більшу кількість штучних потреб, чим сама спроможна задовольнити.''
| |||