Користувач:Білецький В.С./Інтернет-дидактика: відмінності між версіями

По — друге, папір, на якому збережений третій список «Діаріуша», має філіграні. Це герб міста Ярославля із літерами ЯМСЯ, Pro Patria з літерами АГ та вензелем. Дослідження особливостей цього паперу на сьогодні вже теж здійснене. Апелюючи до спеціальних наукових праць (таких як «Филиграни и штемпели на бумаге русского и иностранного производства ХУП-ХХ века» С.Клепікова від 1959 року та Uchastkina Z. «A histori of Russian hand papermills and thoir watermarks» від 1962 року), В.Белоненко та Г.Єнін доводять, що папір, на якому переписано щоденника Туптала, був виготовлений не пізніше кінця 70-х років ХУШ століття. Це в свою чергу дозволяє зробити висновок, що рукопис G. 1У.186 є найбільш раннім (з-поміж відомих досі) списком «Діаріуша». Привертають увагу більш пізні за часом появи примітки на аркуші першому: «Копия» та «Из библиотеки Киевской лавры Печерской». На аркуші 23-му почерком, який є основним у рукописі, але іншого кольору чорнилом, дописано слідуюче: «Року АХПА (1681) во второк второй недели по Пасце сия книга сооружися». Доречним буде порівняння змісту цього припису із приміткою самого Новикова на самому початку виданого ним тексту пам'ятки : «О времени, когда сия книга начата писать, сам творец в заглавии оныя на доске след. упоминает: 1681 года, во вторник второй недели по Пасце, сія книга сооружися». Простежене співпадіння змісту приписки у списку G.1У.186 і примітки Новикова у виданому ним тексті наводить дослідників на думку, що із нею ми солідаризуємося, — перед нами, ймовірно, список з оригіналу. Є ще одне важливе співпадіння. У виданні Новикова знаходимо тільки початок запису під 1687 роком, далі на сторінці 35-й виданого в 1774 році «Діаріуша» або ж на сторінці 377-й щоденника, виданого в 1781-му році, читаємо примітку: «Следующего листа не имеется: оной по крайнейшему нещастію потерян, ибо в книге сей расклеены были в некоторых местах листы». Відповідно ж у спискові G.1У. 186 запис за 1687 рік взагалі відсутній.

 

 

Значну плутанину в історію вивчення пам'ятки внесли помилкові висновки М.Петрова в його описах: «Описание рукописей Церковно- археологического музея при Киевской духовной академии» (К.,1875) та « Описание рукописных собраний, находящихся в городе Киеве» (М., 1896)9. Так, М.Петров помилково вважав ідентичними тексти щоденника Дмитра Туптала, саме ті, один із яких знаходиться в збірнику під номером 293 в Церковно- археологічному музеї в Києві, а другий — під номером 162 — в Києво- Печерській лаврі. Звернімо увагу на те, що останній він бездоказово вважав автографом, який на його думку надрукував не лише М.Новиков, але й І.Шляпкін. І ось тут коріниться ще одна досить складна історія, пов'язана із видрукуванням «Діаріуша». Справа в тому, що (і це ми бачимо в праці «Св. Димитрій Ростовскій и его время») І.Шляпкін видрукував абсолютно інший і за змістом, і за об'ємом текст, давши при цьому вказівку: текст щоденника він бере з рукопису під номером 162. Причому Шляпкін дає довільну назву видрукуваному ним варіанту: «Диарий св. Димитрия». Скорочену назву -діарій, а не діаріуш — мусимо поцінувати як своєрідну підказку вченого: Шляпкін суттєво переробив порічні записи видрукуваного Новиком тексту. Вони подані в монографії «Св. Димитрій Ростовскій и его время»10 у зменшеному об'ємі, але крім того, дослідник вилучив із них цілий ряд фактів. Підводячи підсумок порівняльно-зіставних студій над текстами «Діаріуша» та «Діарія», дослідники констатують, що "матеріали, опубліковані Шляпкіним, відповідають і хронологічно (1651—1703), і за змістом видрукуваному Новиковим тексту і являють собою скорочену редакцію «Діаріуша», що, ймовірно, і спонукало Шляпкіна озаглавити їх «Діарій св. Димитрія»11.