Відмінності між версіями «Чала антилопа»

м
Завдання 20.
м (Завдання 20.)
Антилопи здебільшого активні в холодніші частини дня: пасуться вранці та ввечері, можливо і вночі. У жаркі години дня відпочивають: стоять в тіні дерев або лежать у високій траві.
Чалі антилопи є стадними тваринами, хоча ніколи не скупчуються у великих кількостях. Вони об’єднуються в стада чисельністю до 35 особин, хоча зазвичай групи налічують від 8 до 15 тварин. Стадо складається з домінуючого самця та групи самиць з молодняком. Домінуючий самець спаровується з самицями свого стада та активно їх охороняє. Самці б’ються між собою за право володіти власним стадом на колінах, за допомогою своїх шаблевидних ріг. Ці битви можуть бути дуже жорстокими, але рідко їх наслідком є смерть тварини, вони переважно мають ритуальний характер з демонстрацією сили.
У групі самиць існує ієрархія, яка встановлюється у молодому віці у частих бійках. Всі антилопи підпорядковуються домінуючій самиці. У трирічному віці молодих самців примушують залишити стадо. Молоді самиці залишаються в стаді доти, доки воно не стане занадто великим. Коли стадо надто розростається то частина самиць з телятами залишають його та формують нове. Молоді самцісамиці вигнані з стад об’єднуються утворюють холостяцькі гурти переважно з 3 - 5 особин, хоча спостерігався і гурт з 12 тварин, де вони проводять бійки за домінування серед ровесників. У віці 5-6 років холостяцькі гурти розпадаються. В цей час тварини ведуть самостійний та одинокий спосіб життя, і стають достатньо сильними та спритними, щоб поборотися з старими самцями за стадо самиць. Бійки за домінування рідко призводять до тілесних ушкоджень. Самець захищає смугу в 300-500 м навколо свого стада від потенційних суперників. Ці антилопи відрізняються від інших видів тим, що самець захищає своїх самиць від зазіхань інших самців, а не якусь певну ділянку території. Чалі антилопи не мігрують, є осілими тваринами, проте ділянка на якій пасеться стадо дуже велика (до 10 000 гектарів) і вони в залежності від сезону та наявності корму використовують то одну то іншу її частину почергово. На сусідні ділянки майже ніколи не заходять. Рухом стада та більшістю його переміщень керує найвпливовіша самиця, домінуючий самець теж слідує за нею. Перед тим як змінити пасовище, самець проводить розвідку території.
Система сигналів у цих антилоп майже повністю зосереджена у рухах голови, вух та хвоста. Прямостоячі вуха та прижатий хвіст сигналізують покірність, а вуха у більш горизонтальному положенні з закинутими назад кінчиками є ознаками домінування та впливу. Сигнал тривоги – голосне фиркання. Втікають від небезпеки з витянутою вперед головою. Якщо їх потурбувати, біжать на коротку дистанцію і оглядаються вивчаючи те що їх потурбувало. Можуть бігти зі швидкістю до 57 км/год на досить великій дистанції. Загнані або поранені тварини, переходять від втечі до агресивного нападу на суперника, люто шиплять та вищать, показуючи зуби, лупцюючи копитами, використовуючи грізні роги швидко та вправно. Чалі антилопи часто пасуться разом з іншими копитними тваринами. Здорові дорослі тварини відносно невразливі для хижаків, але молоді, хворі та старі особини можуть стати здобиччю левів, леопардів, гієн або гієновидних собак.
[[Зображення:H_equinus3.jpg|right|200px|thumb|]]
16 770

редагувань