Графство Гориці і Градишки: відмінності між версіями

== У складі Габсбургзької імперії ==

 

 

Під час [[Наполеонівські війни|наполеонівських війн]],Гориця і Градишка потрапили під французьку владу. У 1805 році всі терени на правому березі річки [[Соча (річка)|Ізонцо]] (в тому числі міста Градіска-д'Ізонцо і західні околиці Гориці) увійшли до наполеонівського [[Королівство Італія (Наполеонівське)|Королівства Італія]]. Велика частина його терену залишається частиною Австрійської імперії до 1809 року, коли їх було включено в [[Іллірійські провінції]] під безпосереднім керуванням французької імперії. У 1813 році австрійська влада була відновлена. Графство було відновлено в колишніх кордонах, включаючи [[анклав]]и [[Монфальконе]] і [[Градо]], які перебували під [[Венеціанська республіка|венеціанським]] контролем до 1797 року. Проте у 1816 році, графство було включено в ширшу адміністративну одиницю — [[Іллірійське королівство]] , зі столицею в [[Любляна|Любляні]]. У 1849,і Іллірійське королівство було скасоване, і [[Австрійське Примор'я]] було адміністративно розкраєно на графство Гориця і Градишка, Трієст і Істрію. У 1861 році графство отримало автономію '''Княжий округ Гориця і Градишка''' (''Gefürstete Grafschaft Görz und Gradisca/Principesca Contea di Gorizia e Gradisca/Poknežena grofija Goriška in Gradiščanska''),, [[коронна земля]] Австро-Угорщини. Округ мав свій провінційний парламент і користувався значною мірою самоврядування, хоча він був офіційно підпорядкувався імперському губернатору (''Landeshauptmann'') з резиденцією в Трієсті, який здійснював державний нагляд за всім Австрійським Примор'ям.